Справа № 297/204/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання розглянувши клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000028 від 18.01.2025, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , старшого солдата військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, маючи на утриманні одну малолітню дитину (8 років) раніше не судимого, громадянина України,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000028 від 18.01.2025 відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

29.07.2024 на підставі Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами) ОСОБА_4 було призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в подальшому спочатку зараховано до військової частини НОМЕР_2 , в якій перебував на посаді кухара, а потім 11.09.2024 - до військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду старшого навідника, де він і по сьогоднішній день проходить службу .

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу по мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з моменту відправлення у вищевказані військові частини з відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, тобто з 29.07.2024 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.

Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді старшого навідника військової частини НОМЕР_1 , маючи досвід поводження із зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами при проходженні військової служби, достовірно знаючи, що зброя, бойові припаси та вибухові речовини відносяться до предметів, обмежених у обігу та не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, в порушення вимог Інструкції по організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 р. № 359, ст.ст. 3, 4, 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», ст.ст. 9-12, 16, 127, 128 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст.ст. 1, 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», п.п. 7, 8, 15, 16 Положення про порядок обліку, збереження, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04.08.2000 року, Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р., п.п. 1-3, 9, 11, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, тобто діючи у формі прямого умислу, вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Так, 18.01.2025 близько вечора в невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 перебуваючи у відпустці та знаходячись на околиці села Гать, Берегівського району, а саме поблизу річки Мерце, під час вигулу собаки, діючи з прямим умислом, придбав корпус гранати РГД5 з маркуванням 159-77 Т, корпус гранати РГН з маркуванням 254-96-85 та запал до ручної гранати типу УЗРГМ з маркуванням 180-74 583, тим самим придбав і почав носити бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Надалі у період з 18.01.2025 по 23.01.2025, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що вищезазначені предмети являються бойовими припасами, у порушення визначеного порядку, не повідомив керівництво військової частини, органи військового управління та поліцію про вказаний факт помістив вказані предмети до свого транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «21043», реєстраційний номер НОМЕР_3 , чим самим почав зберігати їх без передбаченого законом дозволу.

23.01.2025 в період з 11 години 15 хвилин по 12 години 18 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «21043», реєстраційний номер НОМЕР_3 який в свою чергу знаходився припаркованим на узбіччі автомобільної дороги, що за адресою: м. Берегове, перехрестя вулиць Виноградна та Теодора Ромжи, старшим слідчими СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, було вилучено корпус гранати РГД5 з маркуванням 159-77 Т, який згідно довідки вибухотехнічної служби про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23.01.2025 відноситься до категорії «обмежено небезпечний», корпус гранати РГН з маркуванням 254-96-85, який згідно довідки вибухотехнічної служби про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23.01.2025 відноситься до категорії «обмежено небезпечний» та запал до ручної гранати типу УЗРГМ з маркуванням 180-74 583, який згідно довідки вибухотехнічної служби про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23.01.2025 відноситься до категорії «небезпечний».

Тим самим встановлено достатність доказів для підозри старшому солдату ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - носіння, придбання, зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

23 січня 2025 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , старшого солдата військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.01.2025; протоколом обшуку від 23.01.2025; актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 23.01.2025; довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23.01.2025; протоколом затримання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 23.01.2025 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким злочином та передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних ними показів, і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.

Разом з тим, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, прокурор просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з підстав зазначених у клопотанні, просив таке задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечив щодо запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали такого, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено, 18 січня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000028 від 18.01.2025 відомості про кримінальні правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

23 січня 2025 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , старшого солдата військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

24 січня 2025 року слідчим суддею Берегівського районного суду Закарпатської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Так, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, придбання, зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими в ході судового розгляду клопотання, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.01.2025; протоколом обшуку від 23.01.2025; актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 23.01.2025; довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23.01.2025; протоколом затримання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 23.01.2025 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Згідно з пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Разом з тим, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Однак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

При вирішенні клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує, те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, і такий згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В ході розгляду клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки такий обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Так, санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 7 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, а також інших учасників кримінального провадження та схиляти їх до зміни даних ними показів.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.        

Так, на думку слідчого судді, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосуванням електронних засобів контролю.

       Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Разом з тим, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає покласти відносно останнього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти суд, прокурора чи слідчого про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (якщо є такі).

Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193-194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000028 від 18.01.2025, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задоволити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , старшого солдата військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , з середньою освітою, громадянина України, одруженого, маючи на утриманні одну малолітню дитину (8 років) раніше не судимого, – запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 2 місяці.

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

-не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-повідомляти суд, прокурора чи слідчого про зміну свого місця проживання;

-утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (якщо є такі).

Строк дії ухвали закінчується 24 травня 2025 року.

Ухвала слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати в Берегівський РВП ГУНП в Закарпатській області, для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7