Справа № 298/451/25

Номер провадження 1-кп/298/21/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року                                                        с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025078070000010 від 17.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Сіль Великоберезнянського району Закарпатської області, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, тимчасово не працюючої, одруженої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою АДРЕСА_1 , де також проживає її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в кухонній кімнаті житлового будинку, на ґрунті виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , взяла в руку кухонний ніж та нанесла ним ОСОБА_4 один колотий удар по задній поверхні грудної клітки справа в ділянці 5 – 6 міжребер`я.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Колото-різаної рани по задній поверхні грудної клітки справа в ділянці 5 – 6 міжребер`я (проникаюче); правобічного пневмотораксу, рани на спині по параскапулярній лінії.

Тілесні ушкодження, що були виявлені у гр. ОСОБА_4 , 1986 р.н., потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6-ть днів, але не більше як три тижні (21 день), і за цією ознакою згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Зазначені дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковано за

ч. 2 ст. 125 КК України, а саме – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

В надісланому до суду обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 від 14.03.2025, складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною другою статті 125 КК України, яка також містить: згоду обвинуваченої зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами; інформацію про ознайомлення її з обмеженням права на апеляційне оскарження, роз`яснення їй змісту встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності підтвердив захисник – адвокат ОСОБА_5 , що підтверджується власним підписом адвоката у заяві ОСОБА_3 від 14.03.2025.

До обвинувального акта додано також письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 від 14.03.2025, в якій він не заперечує проти розгляду даного обвинувального акта відносно ОСОБА_3 в спрощеному провадженні, в якій міститься його згода із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відтак вимоги частини другої статті 302 КПК України дотримано.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 24.03.2025 постановлено призначити судовий розгляд даного обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України) у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй проступку повністю доведена доданими до обвинувального акту матеріалами.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, не оспорює, з такими згідна, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Згідно з частиною другою статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, та яке б запобігало вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до вимог статті 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Відповідно до статті 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , є її щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , передбачене статтею 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке у розумінні положень статті 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні нею винуватості, а також щирому каятті; дані про особу обвинуваченої, а саме – те, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , за місцем проживання характеризується позитивно, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, має постійне місце проживання.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, враховуючи, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення в розумінні статті 12 КК України є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, яка щиро розкаялася у вчиненому, тимчасово ніде не працює, проте є особою працездатного віку, наявність обставини, що пом`якшує та обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку, що задля досягнення мети покарання, передбаченої в статті 50 КК України, обвинуваченій слід призначити покарання за частиною другою статті 125 КК України у межах, встановлених у санкції вказаної норми, у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, буде справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує в порядку статті 174 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За таких обставин процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні у розмірі 1591,80 грн. за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні, що підтверджено довідкою про витрати на проведення експертизи від 28.02.2025 за

№ СЕ-19/107-25/2511-БЛ у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025078070000010, підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373, 374, 376, 381 – 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, та в межах санкції зазначеної норми закону призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20.02.2025 у справі № 298/282/25, скасувати.

Речові докази у справі:

- зіскоб речовини червоно-бурого кольору зовні схожої на кров з дверної рами вхідних дверей житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , яку упаковано у паперовий крафтовий конверт НПУ, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, – знищити

- змив на марлевий тампон з підлоги спальної кімнати №1, речовини червоно-бурого кольору зовні схожої на кров, який упаковано у паперовий крафтовий конверт НПУ який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, – знищити

- серветку з картонної коробки-смітника, яка знаходилась в кухонній кімнаті, та яку упаковано у паперовий крафтовий конверт НПУ яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, – знищити

- предмет схожий на ніж, який вилучено з підвіконника спальної кімнати №2 та який упаковано у паперовий крафтовий конверт НПУ, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи в сумі 1591 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто одну) гривню 80 копійок

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії стороною кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуюча                                                                 ОСОБА_1