Справа № 279/1758/25

                                                               Провадження № 1-кс/279/404/25                                           У Х В А Л А

                                        іменем України

24 березня 2025 року                

       Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., за участю скаржника ОСОБА_1 , прокурора Сільченко В.І., розглянувши в м.Коростені скаргу ОСОБА_1 на невнесення Коростенським управлінням поліції заяви від 14.03.2025 про вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 364-366 КК України відносно Міського голови ОСОБА_2 ,

                                               В С Т А Н О В И В :

        До слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла скарга ОСОБА_1 на невнесення Коростенським управлінням поліції заяви від 14.03.2025 про вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст.364-366 КК України відносно Міського голови ОСОБА_2 .

       В обгрунтування скарги зазначено, що 14.03.2025 року він звернувся до Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області з заявою про кримінальне правопорушення відносно міського голови м.Коростеня, за ознаками передбачених ст.ст.364-366 КК України. 19.03.2025 року звернувся до канцелярії Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області та просив надати йому витяг з ЄРДР за його заявою від 14.03.2025 у відповідності вимог ст.214 КПК України. Чергова поліції повідомила, що його заяву не внесено до ЄРДР, а внесено до Єдиного обліку про звернення громадян.  Тому просить зобов`язати відповідальну особу Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області внести відомості до ЄРДР на його заяву про вчинення кримінальні правопорушення від 14.03.2025.

       Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити.

         Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги, вказав, що заява не містить конктертних дій вчинення міським головою ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, заява містить лише суб`єктивну думку скаржника. Заява скаржника була зареєстрована Коростенським РУП ГУНП в Житомирській області та буде розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

       Заслухавши учасників, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя зазначає наступне.

       Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

       Згідно ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

       Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.

       Так, статтею 214 КПК України закріплено обов`язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

       Реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки ч.1 ст.214 КПК України передбачає надходження заяви (повідомлення) саме про кримінальне правопорушення.

       Враховуючи, що до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування не передбачено можливості збору даних, що можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення (окрім проведення огляду місця події у невідкладених випадках), то подана заява, повідомлення мають містити достатні відомості про вчинення конкретного кримінального правопорушення.

       Відповідно до ст.214 ч.4 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

       В той же час, вказана норма не містить заборони невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, якщо зроблені заява, повідомлення не містять достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення певного кримінального правопорушення.

       Підтвердженням вказаного висновку є сам факт існування інституту оскарження такої бездіяльності як невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку глави 26 КПК України, норми якого не передбачають прийняття слідчим суддею безальтернативного рішення щодо задоволення скарги такого виду, а відповідно до положень ст.307 КПК України передбачають можливість прийняття рішення, серед інших, і про відмову у задоволенні скарги.

       Обов`язку слідчого, дізнавача або прокурора щодо внесення заяви (повідомлення) до ЄРДР кореспондується обов`язок суб`єкта звернення викласти обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

       Згідно з п.1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 року №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

       Аналіз положень ст.214 ч.5 КПК України, яка зазначає зміст відомостей, що вносяться до ЄРДР, дає можливість дійти висновку про те, що особа, яка звернулась з відповідною заявою, зобов`язана викласти в ній обставини таким чином, щоб орган, до якого надійшла така заява, мав можливість переконатись в тому, що кримінальне правопорушення дійсно було вчинено і вчинено саме кримінальне правопорушення, а не лише таке існує в уяві особи, яка звернулась з повідомленням, або його вчинення нею лише припускається, або таке звернення переслідує певну мету, не пов`язану безпосередньо з порушенням прав особи.

       Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 (п. 36 цієї постанови) у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

       Подана скаржником заява не була проігнорована чи іншим чином залишена без відповідного реагування, оскільки як вказує прокурор, була зареєстрована Коростенським РУП ГУНП в Житомирській області та буде розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

       Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

       Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: два об`єктивних (об`єкт, об`єктивну сторону) і два суб`єктивних (суб`єкт, суб`єктивну сторону). Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення (ст.2 КК України.)

З аналізу вказаної норми закону слідує, що діяння, яке містить всі ознаки складу кримінального правопорушення, є єдиною юридичною підставою кримінальної відповідальності.

       Дане звернення не містить необхідних обставин, передбачених ст.214 КПК України, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінально караного протиправного діяння, що об`єктивно не може бути приводом для внесення заяви про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Не будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення, виключно з огляду на її назву, набуває статусу цього документа і її подання до правоохоронного органу не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР, оскільки до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення, яких у заяві ОСОБА_1 наведено не було, а відтак, не було і бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР.

Самих лише припущень заявника недостатньо для висновку про наявність кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування.

       Оскільки при розгляді скарги встановлено, що права та законні інтереси скаржника жодним чином не були порушені зазначеним у скарзі суб`єктом оскарження, тому підстави для задоволення скарги відсутні.

               Керуючись ст.214, 303-309 КПК України,

                                                П О С Т А Н О В И В :

       В задоволенні скарги ОСОБА_1 на невнесення Коростенським управлінням поліції заяви від 14.03.2025 про вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст 364-366 КК України відносно Міського голови ОСОБА_2   відмовити.

       Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя                                                                Леся НЕДАШКІВСЬКА

Копія згідно з оригіналом