Справа № 706/67/25 3/706/45/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 рокум.Христинівка

Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянула справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД № 3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , непрацюючої, має на утриманні 5 неповнолітніх дітей,

за ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 10.01.2025 близько 16 год 00 хв в АДРЕСА_2 , обзивала ОСОБА_2 нецензурною лайкою та пошкодила паркан з металевого профілю ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 поліцейським кваліфіковані за статтею 173 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що із потерпілою у неї склалися неприязні відносини, протягом тривалого періоду час у них виникають конфлікти з приводу собак та худоби потерпілої. 10.01.2025 вона перебувала на території свого домоволодіння та побачила, як собака ОСОБА_2 ніс в зубах яйце. У зв`язку із чим ОСОБА_1 пішла до потерпілої з вимогою, щоб та прив`язала собаку, на що ОСОБА_2 почала кидати в неї дровами. Вони сварилися, в ході сварки обзивали одна одну нецензурними словами. ОСОБА_1 , полишаючи домоволодіння потерпілої, вдарила ногою об ворота із металевого профілю, тим самим вгнувши їх. Стверджує, що хуліганських мотивів у неї не було, конфлікт виник через відсутність добросусідських відносин із ОСОБА_2 .

У наданих суду показаннях потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що із квітня 2022 року вони із ОСОБА_1 є сусідами. Неприязні відносини, сварки і непорозуміння між ними тривають із того часу. ОСОБА_2 вказує на те, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , позичив у неї кошти в сумі дві тисячі гривень та не повертає. ОСОБА_1 отримує кошти на дітей, купує горілку і цигарки. На городі у ОСОБА_2 зрізали дерево. Рвуть яблука, груші без дозволу. Вищевказана ситуація повторюється протягом тривалого часу. Зазначила, що поліцію вона викликала близько 5 разів.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , показання потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до таких висновків та такого рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому, застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу здійснюється в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження зазначених в протоколі обставин поліцейським долучені такі документи:

- протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 803010 від 10.01.2025 за ст. 173 КУпАП, зі змісту якого убачається, що ОСОБА_1 10.01.2025 близько 16 год 00 хв в АДРЕСА_2 , виражалася нецензурною лайкою та пошкодила паркан із профілю ОСОБА_2 . Потерпілою від даного правопорушення зазначена ОСОБА_2 (а.с. 1);

- датований 10.01.2025 протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до якого заявниця повідомляє, що 10.01.2025 близько 16 год 00 хв виник конфлікт із сусідкою ОСОБА_1 , яка пошкодила паркан (а.с. 4);

- письмові пояснення ОСОБА_2 про те, що 10.01.2025 близько 16 год 00 хв до її домоволодіння прийшла сусідка – ОСОБА_1 , яка ображала її нецензурною лайкою. Під час конфлікту пошкодила паркан. Після чого вона зателефонувала до поліції та повідомила про дану подію (а.с. 5);

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.01.2025 про те, що вона знаходилась у власному помешканні, побачила, що сусідський собака, а саме ОСОБА_2 біля подвір`я, несе в зубах яйце, вона пішла до сусідки, щоб та прив`язала собаку, так як вона краде яйця з-під курей на території її помешкання. Після чого виникла сварка, під час якої вона вдарила ногою по паркану із профілю та пошкодила його (а.с. 6).

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією статті 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою, образливим чіплянням до громадян або вчинення подібних дій .

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під`їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров`я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Також обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.

Таким чином, дрібним хуліганством слід вважати дії, які спрямовані саме на порушення громадського порядку чи спокою громадян, при цьому визначальним елементом є мотив, який не може ґрунтуватися на неприязних стосунках, а має бути спрямованим в першу чергу на порушення громадського порядку через відкрите ігнорування загальноприйнятих норм та правил. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

З урахуванням досліджених письмових доказів та наданих потерпілою і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснень, суддею встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 склалися неприязні стосунки, що призводять до постійних сварок та конфліктів. Хуліганського мотиву в діях ОСОБА_1 та мети у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян, під час розгляду справи суддя не встановила, а тому підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення дрібного хуліганства немає.

Провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, ст. 173, ст. 245,247, 251, 256, 268, 279, 280,283,284, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Христинівський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                  Альона ШКОЛЬНА