Справа № 752/4634/25

Провадження № 2-з/752/49/25

У Х В А Л А

17.03.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря Пастух З.Ф.,

розглянувши заяву про забезпечення позову

заявниці (позивач у справі): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

відповідач у справі: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )

ВСТАНОВИВ:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заяваОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником - адвокатом Кир`ян Дар`єю Ігорівною (ордер на надання правничої допомоги від 14.02.2025, серії АІ №1784904), про забезпечення позову.

У заяві представник заявниці просить суд накласти арешт на транспортний засіб - легковий автомобіль PORSCHE MACAN, 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , та заборони відчуження даного транспортного засобу.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник заявниці вказує, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення коштів.

Позов обґрунтований тим, що відповідач ввівши позивачів в оману отримала від них кошти за Договором про надання послуг у сумі 1 593 775,00 гривень. Водночас, загальна сума позовних вимог щодо стягнення коштів становить 4 781 325,00 гривень.

Відповідач на даний час не має офіційного доходу, всі рахунки закриті, немає нерухомого майна в Україні та проживає зараз закордоном. Єдине майно, яким може забезпечити виконання рішення у разі задоволення позову є автомобіль відповідача, придбаний нею 28.04.2023. Вартість даного ТЗ згідно Акту огляду реалізованого транспортного засобу від 25.04.2023 становить 3 290 421,00 гривень. У разі його відчуження, що може бути здійснено відповідачем, у зв`язку з розглядом цивільної справи, це на думку заявниці утруднить виконання рішення суду.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що «жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд встановив, що заявниця - ОСОБА_1 , разом з іншими позивачами звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення коштів у загальному розмірі 4 781 325,00 гривень.

Таким чином суд встановив, що між заявницею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 дійсно виник спір щодо стягнення грошових коштів.

Відповідно до положень частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Вирішуючи питання про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду суд зазначає наступне.

Накладення арешту застосовується, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

До заяви про забезпечення позову додані: платіжні документи, що підтверджують перерахування заявницею на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 грошових коштів у загальному розмірі 331 350,00 гривень; платіжні документи про перерахування грошових коштів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 ; копія Заяви ОСОБА_2 №1235062271 від 28.04.2023 начальнику ТСЦ 3247 про первинну реєстрацію нового транспортного засобу PORSCHE MACAN, VIN: НОМЕР_4 , № двигуна НОМЕР_5 , рік випуску 2022, номерний знак НОМЕР_3 та Акт огляду вказаного ТЗ №7862/23/000094 від 25.04.2023, із вказанням вартості ТЗ у розмірі 2 742 017,50 гривень.

Водночас, вирішуючи питання стосовно належності транспортного засобу PORSCHE MACAN, VIN: НОМЕР_4 , № двигуна НОМЕР_5 , рік випуску 2022, номерний знак НОМЕР_3 саме відповідачу суд зазначає, що надана представником заявниці копія Заяви від 28.04.2024 та копія Акта огляду ТЗ від 25.04.2023 не свідчить, про те, що такий транспортний засіб був зареєстрований саме за ОСОБА_2 .

Окрім того, суд зазначає, що вказані вище документи були оформленні у квітні 2023 року, в той час, як заява про забезпечення позову розглядається судом у березні 2025 року, з різницею майже у два роки. За такий період часу транспортний засіб PORSCHE MACAN, № двигуна НОМЕР_5 , рік випуску 2022, номерний знак НОМЕР_3 міг бути відчуженим ОСОБА_2 третім особам.

Жодних доказів того, що транспортний засіб PORSCHE MACAN, № двигуна НОМЕР_5 , рік випуску 2022, номерний знак НОМЕР_3 досі перебуває у власності відповідача до суду не надано.

Враховуючи викладене суд вважає, що підстави для накладення арешту на транспортний засіб PORSCHE MACAN, № двигуна НОМЕР_5 , рік випуску 2022, номерний знак НОМЕР_3 - відсутні.

У разі зміни ситуації заявниця (позивач) може звернутися до суду з відповідної заявою про забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд наголошує, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.

Враховуючи те, що за змістом закону заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення поданої представником, адвокатом Кир`ян Дар`єю Ігорівною заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої в її інтересах представником - адвокатом Кир`ян Дар`єю Ігорівною.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 17.03.2025

Суддя С.О. Чекулаєв