Справа № 626/2405/24

провадження № 1-кп/624/23/25

УХВАЛА

26 березня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леб`яже, Зачепилівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, військовослужбовця, перебуваючого на посаді розвідника-радіотелефоніста розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», раніше засудженого: 1) 06.04.2017 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст. 75, 104 КК України звільненого з іспитовим строком 1 рік, 2) 19.06.2017 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до 850 грн штрафу, 3) 24.05.2018 Червонозаводським районним судом за ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,

в с т а н о в и в:

На розгляді Кегичівського районного суду Харківської області перебуває об`єднана кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України.

20 березня 2025 року прокурором через Електроний суд подано клопотання про продовження стосовно обвинуваченого дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначив про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Дані ризики в першу чергу ґрунтуються на тому, що обвинувачений розуміючий тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, а також тим, що останній будучи неодноразово судимий за злочини проти власності у період з 2023 по 2024 рік обвинувачується у вчинені 5 злочинів. Так, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого. Так, відповідно до особи обвинуваченого ОСОБА_4 , свідчать про відсутність міцності його соціальних зв`язків, оскільки він не одружений, не має офіційних джерел для існування, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, неодноразово судимий за злочини проти власності, самовільно залишив військову частину, чим порушив військову присягу. Тому, є достатні підстави вважати, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному провадженні буде не доцільним у зв`язку з відповідними ризиками та особи обвинуваченого. Враховуючи наявні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність в даному кримінальному провадженні суспільного інтересу, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, повага до приватної власності громадян, застосування біль м`якого запобіжного заходу у даному провадженні не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством та не забезпечить запобігання зазначеним вище ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити, зазначивши, про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому вважав, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України обвинуваченим не спростовані, він вчинив злочин, маючи не зняту та не погашену судимість, крім цього має ще декілька вчинених кримінальних правопорушень, які перебувають на розгляді в інших судах, про що надав суду вимогу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник у судовому засіданні також заперечила проти задоволення клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, у зв`язку з тим, що ризики, якими сторона обвинувачення мотивує у розумінні ч. 1 ст. 177 КПК України є абстрактними, недоведеними та існують лише на суб`єктивну думку сторони обвинувачення. Відсутні докази, що він має намір вчиняти дії регламентовані ст. 177 КПК України, тобто усе ґрунтується на припущеннях. Також зазначила, що обвинувачений проживає в с. Леб`яже, Берестинського району, Харківської області. В зв`язку з чим просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з повною ізоляцією від суспільства, а саме домашній арешт за місцем його фактичного проживання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 спливає 29 березня 2025 року.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі "Ілійков проти Болгарії").

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд вважає, що ураховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який відносяться до категорії тяжких злочинів, суворість можливого покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, продовжує й надалі існувати ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду.

На продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слугують такі обставини, як обізнаність обвинуваченого ОСОБА_4 з матеріалами кримінального провадження, у тому числі і з показами потерпілого та свідків, які були ними надані на стадії досудового розслідування, в яких вказані їх анкетні дані та зміст таких показів, а тому, з огляду на стадію судового розгляду, де зазначені особи ще не допитувались безпосередньо судом, обвинувачений може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, раніше звільнявся від відбування покарання по відбуттю строку покарання, вчинив дії, за які знову обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України, військовослужбовець, самовільно залишив військову частину, суспільно - корисною працею не займається, обвинувачується у вчиненні злочину з метою власного збагачення, що в сукупності свідчить про високу вірогідність вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Суду не надано доказів, які б давали можливість припустити, що ризики відпали або суттєво зменшились, та вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено.

Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Щодо клопотання сторони захисту з приводу застосування домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_4 , суд вважає що такий захід на даний час не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, зважаючи на кількість інкримінованих ОСОБА_4 правопорушень, час їх скоєння, суд вважає, що соціальні і родинні зв`язки обвинуваченого не є належним чинником для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі достатніми та належними підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, враховуючи те, що обставини та підстави продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та сторона захисту не надала переконливих доказів того, що вони на день розгляду цього клопотання зменшилися чи взагалі перестали існувати, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим домашній арешт не може бути застосованим відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, а щодо обвинуваченого слід продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 197, 199, 371, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 24 травня 2025 року, включно, з раніше визначеною заставою.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про заміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію даної ухвали надати учасникам судового провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя                                                                         ОСОБА_1