Справа № 157/236/25

Провадження №2/157/259/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 рокумісто Камінь-Каширський

          Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого – судді                    Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

позивача                                                         ОСОБА_1 ,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  порядку  спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

                                                           встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дочки ОСОБА_3 .

Позов  обґрунтовано  тим,  що  сторони  мають  спільну  дочку  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після закінчення 9 класів навчання у школі вступила до Львівського медичного фахового коледжу «Монада», відділення «Фармація, промислова фармація». Форма навчання денна, платна. Згідно з договором про навчання  у  ТОВ  Львівський  медичний  фаховий  коледж  «Монада»  від  14  липня 2022 року, який позивачка уклала з навчальним закладом, вартість першого навчального  року  становить  25800  гривень,  другого  –  30800  гривень,  третього – 35800   гривень.  Також  пунктом  3.2  Договору  про  навчання  передбачено збільшення  вартості  навчання  залежно  від  індексації   цін,   інфляційних   процесів. За три роки позивачка сплатила за навчання дочки, з врахуванням інфляції, кошти в сумі 112 655 гривень з урахуванням індексації, яку розраховував навчальний заклад. Позивачка вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати їй половину витрат, понесених на оплату навчання дочки.

Посилаючись на вказані вище обставини, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 56327 гривень 50 копійок додаткових витрат, понесених у зв`язку з навчанням ОСОБА_3 , згідно з договором про навчання  у  ТОВ  Львівський  медичний  фаховий  коледж  «Монада»  від  14  липня 2022 року.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю    з    підстав,    зазначених    у    заяві.   Також   пояснила,   що   в   минулому не  зверталася  до  суду  з  позовом  про  стягнення  з  відповідача  аліментів  на утримання  дочки  ОСОБА_5 ,  яка  на  сьогодні  вже  є  повнолітньою,  оскільки  відповідач увесь час обіцяв добровільно покривати витрати на навчання, хоча до цього часу коштів так і не надав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання, заяви про розгляд справи без його участі та відзиву на позов не подав.

Заслухавши пояснення позивачки, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.

Судом  встановлено,  що  батьками  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вказаний факт підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с. 5).

З дослідженого судом договору про навчання у Товаристві з обмеженою відповідальністю Львівський медичний фаховий коледж «Монада» (а.с. 6) вбачається, що ОСОБА_3 з 01 вересня 2022 року навчається у згаданому навчальному закладі за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» з метою набуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та набуття кваліфікації «Фармацевт». Термін навчання студента до набуття ним кваліфікації становить три навчальних роки.

Згідно з довідкою ВПНЗ Львівський медичний коледж «Монада» №19 від 29.01.2025 (а.с. 7) ОСОБА_3 є студенткою третього курсу відділення «Фармація, промислова фармація», фаховий молодший бакалавр. Форма навчання – платна, денна. Період навчання з 01 вересня 2022 року по 01 липня 2025 року.

Відповідно до довідки ВПНЗ Львівський медичний коледж «Монада» №6 від 28.01.2025 (а.с 8) ОСОБА_1 оплатила кошти за навчання дочки ОСОБА_3 у вказаному навчальному закладі. За період з вересня 2022 року по січень 2023 року, а саме 18 липня 2022 року за навчання було оплачено 12900 гривень.

Як вбачається з наданих позивачкою квитанцій (а.с. 9, 10, 11) на виконання вказаного вище договору вона сплатила кошти в сумі 99755 гривень. Загальна сума навчання становить 112655 гривень.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Водночас, статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).

У постанові від 26.08.2020 (справа №336/1488/19) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення статті 185 СК України стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку з розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність подібних обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов. Водночас, навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат із батьків на утримання дитини. Такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.

Таким чином, враховуючи наведені вище норми закону та висловлені щодо їх правильного застосування правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку про безпідставність пред`явленого позову та необхідність відмови в його задоволенні.

Відповідно до частин 1 та 6 ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання цього позову, суд, відмовляючи в його задоволенні, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відносить на рахунок держави.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180, 185 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відмовити.

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повне  ім`я,  місце  проживання,  реєстраційний  номер  облікової  картки платника  податків  сторін:  позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;   відповідач   ОСОБА_2 ,   АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 24 березня 2025 року.

Головуючий: Б.С. Гамула