Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

26 березня 2025 року 

смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/8342/21

Провадження № 1-кп/635/159/2025

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Харківський районний суду Харківської області перебуває кримінальне провадження  №12021221160000406 від 20 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 КК України.

У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що це може спровокувати його до того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також у клопотанні зазначається, що він офіційного не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей, тобто у нього відсутні міцні соціальні зав`язки, є особою, яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за корисливі злочини.

Вважає, що для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави.

Обвинувачений ОСОБА_5  та його захисник адвокат  ОСОБА_4  у судовому засіданні заперечували проти продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи це тим, що ризики прокурором не доведені, усі свідки на сьогоднішній день допитані судом, та вплив на них  неможливим. Просили змінити раніше обраний запобіжний захід на нічний домашній арешт, за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши клопотання та додани до нього докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення(ч. 3 ст. 331 КПК України).

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно вимог  статті 177 КПК України  метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:  переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчиняти інші кримінальні правопорушення та інше. Таким чином при зміні запобіжного заходу суд також виходить з вищевказаної мети.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Так, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26.07.2021 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.09.2021 року, який у подальшому неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2025 року строком до 30 березня 2025 року.

Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для продовження запобіжного заходу тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченими переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів можуть вдатися до відповідних дій.

Так, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 КК України. Характер та фактичні обставини кримінального правопорушення свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_5 , оскільки він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушеннях. Санкція частини 2 статті 187 КК України, за якою він обвинувачується передбачає покарання у виді від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, санкція частини 2 статті  185 КК України  передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, санкція частини 1 статті 357 КК України – обмеження волі до трьох років. Вищевказане кримінальне правопорушення, зокрема передбачене частини 2 статті 187 КК України, відповідно до  статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Обвинувачений не має законних джерел заробітку, відсутні міцні соціальні зв`язки, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 лишня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З огляду на конкретні обставини справи та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних стримуючих факторів, що може виключати наявність ризику переховування від суду.

В даному випадку, суд погоджується, що існує ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

Зважаючи на те, що судовий розгляд у провадженні триває, допитаний лише один свідок, потерпілий судом ще не допитувалися, ОСОБА_5 обізнаний про місце мешкання потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, показання яких відкриті обвинуваченому, з зазначенням їх місця проживання, контактних номерів телефону, останній може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на вказаних осіб, чим перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні. У разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив з метою перешкоджання у наданні свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину.

Суд приймає до уваги аргументи сторони захисту щодо неможливості впливу на свідків, оскільки в межах даного кримінального провадження вони вже судом допитані.

В даному випадку, суд вважає що на сьогодні продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконний вплив на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, на шлях виправлення не став і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушень. Наявність судимості в даному випадку, суд розцінює, як одну з підстав для обґрунтування того, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Суд враховує відсутність законних джерел заробітку, відсутність стійких соціальних зав`язків, за таких обставин, суд вважає доведеним ризик, пов`язаний з тим, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

У суду є обґрунтовані підстави вважати, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_5 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 наголосив на тому, що в нього погіршився стан здоров`я. Разом з тим, судом не встановлено що обвинувачений надалі не може утримуватися в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Жодних доказів на підтвердження погіршення стану здоров`я ОСОБА_5 стороною захисту не надано.

Ураховуючи наведене, на думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу, оскільки підстави, які були на час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, продовжують існувати.

Об`єктивних даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об`єктивних даних щодо можливості застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів, суду захисником та обвинуваченим не надано.

Суд зазначає, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою з правом внесення застави, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог статті 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особи обвинуваченого, який є раніше судимий, не працює і немає законних джерел заробітку, немає стійких соціальних зав`язків, як і тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_5 , винуватим, а також враховує суспільну небезпечність вчиненого діяння.

Згідно статті 182 КПК України, ураховуючи вимоги частин 5 статті 183 КПК України суд зважаючи на кваліфікацію кримінального правопорушення(ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України), тяжкості покарання, що загрожує  ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину, який ставлять йому у провину, його матеріального стану, наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, залишає раніше визначену заставу, яка є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України.

На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши обґрунтованість та доцільність застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , пов`язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави відповідає меті його застосування, є пропорційним заявленим прокурором ризикам та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 197, 333, 392  КПК   України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокурати Харківської області про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів з раніше визначеню сумою застави у розмірі 187 880 (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок - до 24 травня 2025 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що застава може бути внесена як ним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

У разі внесення визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 24 травня 2025 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 в той саме строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя                                                                                         ОСОБА_7