Справа № 308/1076/25

1-кс/308/1628/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , підозрюваної – ОСОБА_4 , захисника – ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024071030001856 від 16 вересня 2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ужгород, громадянки України, українки, яка тимчасово не працює, заміжньої, з вищою освітою, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307, ч.1,2 ст.317 Кримінального кодексу України -

в с т а н о в и в:

З поданого клопотання та матеріалів кримінального провадження випливає, що слідчими Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030001856 від 16 вересня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307, ч.1,2 ст.317 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи єдиний умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також пересилання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, наказу Міністерства охорони здоров`я України за № 188, від 01.08.2000, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, з метою досягнення запланованого результату та незаконного збагачення здійснювала заборонені операції в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, та з метою недопущення викриття своїх злочинних дій, застосовувала заходи конспірації, яких дотримувалася, а саме у телефонних розмовах не називаючи дійсної назви наркотичного засобу чи психотропної речовини, пакунків, у яких вона його зберігала та у подальшому збувала, використовували при цьому різного роду «жаргонні» назви наркотичних засобів чи психотропних речовин, при цьому розуміючи, що мова йде про психотропну речовину.

Зокрема, на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, придбала з метою збуту від невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, наркотичний засіб обіг якого обмежено – канабіс, після чого вказаний наркотичний засіб незаконно зберігала з метою збуту, та в подальшому здійснювала пересилання з метою збуту за наступних обставин.

ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час (але не пізніше 04:00 години 31 грудня 2024 року) за допомогою мобільного пристрою використовуючи мережу «Інтернет» здійснила листування з невстановленою на даний час особою під анкетними даними ОСОБА_7 з номером мобільного оператора зв`язку НОМЕР_1 , під час якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на пересилання з метою збуту останньому наркотичного засобу обіг якого обмежено – канабісу.

В подальшому, 31 грудня 2024 року о 04 годині 21 хвилині перебуваючи біля поштомату №45176 ТОВ «Нова Пошта» який розташований за адресою місто Ужгород, вулиця Станційна, будинок 2, з метою конспірації, використала змінені анкетні дані: « ОСОБА_8 » у мобільному додатку «Nova Post», та усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, реалізуючи свій злочинний умисел який був направлений на пересилання з метою збуту наркотичного засобу, здійснила пересилання пакунку на ім`я невстановленої особи з анкетними даними: « ОСОБА_9 ». Так, в ході проведення негласних слідчих (розшуковових) дії, а саме в ході огляду та виїмки кореспонденції яку відправляла ОСОБА_4 , всередині вищевказаного пакунку було виявлено одяг, серед якого в шкарпеці було виявлено замаскований медичний пластир, в якому знаходився зіп-пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору загальною масою 1.62 гр., яка згідно висновку експерта містить наркотичний засіб обіг якого обмежено – канабіс.

Крім того на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, придбала з метою збуту від невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, психотропну речовину – метамфетамін, після чого вказану речовину незаконно зберігала з метою збуту, а також здійснила пересилання з метою збуту за наступних обставин.

ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час (але не пізніше 04:00 години 05 січня 2025 року) за допомогою мобільного пристрою використовуючи мережу «Інтернет», здійснила листування з невстановленою на даний час особою під анкетними даними: « ОСОБА_10 » з номером мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 , під час якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на пересилання з метою збуту психотропної речовини – метамфетаміну.

В подальшому 05 січня 2025 року о 04 годині 24 хвилині перебуваючи біля поштомату №43309 ТОВ «Нова Пошта», який розташований за адресою місто Ужгород, вулиця Залізнична, будинок 2Д, з метою конспірації та використовуючи змінені анкетні дані: « ОСОБА_8 » у мобільному додатку «Nova Post», усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, реалізуючи свій злочинний умисел який був направлений на пересилання з метою збуту психотропної речовини, діючи повторно, здійснила пересилання пакунку невстановленій органом досудового розслідування особі з анкетними даними: « ОСОБА_10 ». Так, в ході проведення негласних слідчих (розшуковових) дії, а саме в ході огляду та виїмки кореспонденції, яку відправляла ОСОБА_4 , в даному пакунку було виявлено паперову упаковку з надписом на ній «MONOAТБ», всередині якого знаходилася банківська карта з номером НОМЕР_3 та прикріплений на двохсторонній скотч замаскований зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, загальною масою 1.13 грам, яка згідно висновку експерта містить психотропну речовину – метамфетамін.

Крім того на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, придбала з метою збуту від невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, психотропну речовину – метамфетамін, після чого вказану речовину незаконно зберігала з метою збуту, а також здійснила пересилання з метою збуту за наступних обставин.

ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час (але не пізніше 17:50 години 15 січня 2025 року) за допомогою мобільного пристрою, використовуючи мережу «Інтернет», здійснила листування з невстановленою на даний час особою під анкетними даними: « ОСОБА_10 » з номером мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 , під час якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на пересилання з метою збуту останньому психотропної речовини – метамфетаміну.

В подальшому, 15 січня 2025 року, перебуваючи у відділенні №2 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: місто Ужгород, проспект Свободи, будинок 63, з метою конспірації та використовуючи змінені анкетні дані: « ОСОБА_8 », усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, реалізуючи свій злочинний умисел який був направлений на пересилання з метою збуту психотропної речовини, діючи повторно, здійснила пересилання пакунку невстановленій органом досудового розслідування особі з анкетними даними: « ОСОБА_10 ». Так, в ході проведення негласних слідчих (розшуковових) дії, а саме в ході огляду та виїмки кореспонденції, яку відправляла ОСОБА_4 , всередині вищевказаного пакунку було виявлено серветку біло-рожевого, в якій було виявлено замаскований прозорий зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору загальною масою 0.85 гр., яка згідно висновку експерта містить психотропну речовину – метамфетамін.

Разом з тим, на виконання вищевказаного злочинного умислу ОСОБА_4 , у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, незаконно отримала з метою збуту у невстановленої в ході досудового розслідування особи 1 зіп-пакет, всередині якого знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, 1 паперовий згорток та 1 зіп-пакет, всередині яких знаходився наркотичний засіб - канабіс, після чого вказані речовини незаконно зберігала з метою збуту за місцем свого фактичного проживання, що за адресою:  АДРЕСА_1 , для подальшої організації збуту, до моменту, коли 23.01.2025 під час проведення обшуку працівниками правоохоронних органів в період часу з 21:10 по 23:03 год., вищевказані 1 зіп- пакет, всередині якого знаходилась психотропна речовина - метамфетамін загальною масою згідно висновку експерта 0,2617 г., 1 паперовий згорток та 1 зіп-пакет, всередині яких знаходився наркотичний засіб - канабіс, загальною масою згідно висновку експерта 0,2043 г., було виявлено та вилучено.

Окрім цього, в ході досудового розслідування було встановлено, що 23 січня 2025 року о 18:59 години ОСОБА_4 з метою забезпечення незаконного вживання психотропних речовин, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно надала приміщення, яке розташоване у квартирі за місцем її фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , для вживання кристалічної, порошкоподібної психотропної речовини, громадянину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 . В ході чого гр. ОСОБА_11 в присутності та з дозволу громадянки ОСОБА_4 , вжив подрібнену порошкоподібну психотропну речовину, шляхом вдихання через ніздрі носу.

Окрім цього, в ході досудового розслідування було встановлено, що 23.01.2025 о 19:59 хв. ОСОБА_4 з метою забезпечення незаконного вживання психотропних речовин, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно надала приміщення яке розташоване у квартирі за місцем її фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , для вживання кристалічної, порошкоподібної психотропної речовини, громадянці ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_3 . В ході чого гр. ОСОБА_12 в присутності та з дозволу громадянки ОСОБА_4 , вжила подрібнену порошкоподібну психотропну речовину, шляхом вдихання через ніздрі носу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; протоколом проведення НСРД від 31.12.2024, протоколом проведення НСРД від 01.01.2025, протоколом проведення НСРД від 06.01.2025, протоколом проведення НСРД від 06.01.2025, протоколом проведення НСРД від 16.01.2025, протоколом проведення НСРД від 16.01.2025, протокол обшуку від 23.01.2025, висновками експерта, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 11.02.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом огляду предмету, протоколом огляду відеозапису, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 січня 2025 підозрюваній ОСОБА_4  обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21 березня 2025, включно, з визначенням розміру застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 грн.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих правопорушень та тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які підтвердженні ухвалою слідчого судді, існують і на даний час, а тому в органу досудового розслідування виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підозрювану ОСОБА_13 , а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Крім того, слідчий вказує, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у продовженні дії такої міри запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваної заперечував щодо поданого клопотання, вважає, що ризики припинили своє існування і є абстрактними припущеннями, підозрювана має постійне місце проживання, цілодобовий домашній арешт мав би позитивний вплив на під засну, а відтак просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030001856 від 16 вересня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307, ч.1,2 ст.317 КК України.

23.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також пересилання з метою збуту наркотичного засобу, та незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також пересилання з метою збуту психотропної речовини, вчинене повторно.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 січня 2025 підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21 березня 2025, включно, з визначенням розміру застави.

20 березня 2025 року досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження завершено, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду.

Згідно з положеннями ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307, ч.1,2 ст.317 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 197 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглядаючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не відпали і не зменшилися з часу обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу. Докази, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

На підставі вищенаведеного, з метою забезпечення своєчасного продовження запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення поданого клопотання.

Слідчий суддя зазначає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину, встановлені ризики є дійсними та триваючими, і виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м`який. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої слідчим суддею, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на встановлені ризики, враховуючи при цьому особу підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що слід залишити без змін визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною своїх обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 181 680 грн.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання – задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – до 16 травня 2025 року включно.

Залишити без змін раніше визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною своїх обов`язків, передбачених цим Кодексом в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 181 680 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень).

Роз`яснити, що підозрювана або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрювану обов`язків – до 16 травня 2025 року включно.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1