Справа № 163/493/25

Провадження № 1-кп/163/139/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року                 Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_4 ,

захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12025035560000004 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Буча Київської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , що проживає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, ФОП, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи особою призовного віку, яка не має права перетину державного кордону України у військовий час в травні 2024 року, перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_3 , в додатку «Signal» вступив у змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою домовився про виготовлення на своє ім`я документів, які надають право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та безперешкодного виїзду за межі України, а саме, довідки для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу. З цією метою, діючи за попередньою змовою в групі осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, попередньо узгодивши зміст виконуваних функцій кожного, обговоривши деталі виготовлення підроблених документів та суму винагороди,  ОСОБА_4 під час спілкування за допомогою додатку «Signal» із невстановленою досудовим розслідуванням особою надав свої персональні дані та фотознімок для подальшого використання під час виготовлення підроблених документів.

Після цього невстановлена під час досудового розслідування особа у невстановленому місці і в невстановлений час умисно виготовила завідомо підроблену довідку для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу №2247 від 02.12.2024, форма якої встановлена наказом Міністерства соціальної політики України від 21.09.2015 №946 «Про затвердження форми та Порядку видачі довідки для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу», в яку вклеїла фотокартку обвинуваченого, внесла недостовірні відомості про встановлення ОСОБА_4 третьої групи інвалідності за загальним захворюванням строком по 31.10.2026, і нанесла зображення відтисків печатки «*Україна*Правобережне управління соціального захисту населення*Дніпровської міської ради* і.к.42788513* Для довідок №1», підробивши підпис керівника структурного підрозділу.

В період з червня по грудень 2024 року ОСОБА_4 особі, з якою діяв за попередньою змовою групою осіб за виготовлення підроблених документів сплатив грошові кошти у сумі 2600 доларів США, шляхом поповнення за реквізитами криптогаманця на криптовалютній біржі «Binance».

В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа переслала ОСОБА_4 виготовлені підроблені документи службою доставки, які він отримав у відділенні ТОВ «Нова Пошта» №12, що по вулиці Університетська 2ф/2 прим.98 в місті Ірпінь Бучанського району Київської області.

Близько 05:42 години 05 січня 2025 року під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску для міжнародного залізничного сполучення "Ягодин", що в селі Римачі Ковельського району Волинської області, ОСОБА_4 умисно, з метою незаконного перетину державного кордону України, в порушення Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" як підставу перетину кордону надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблену довідку для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу №2247 від 02.12.2024 на своє ім`я, яка відповідною установою не видавалась та не посвідчувалась.

У суд обвинувальний акт надійшов з угодою між обвинуваченим та начальником Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_4 повністю визнає вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.3 ст.358 КК України на підставі ч.1 ст.69 КК України більш м`якого виду, ніж передбачено санкцією цієї статті у вигляді штрафу в розмірі 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ч.1 ст.70 КК України буде застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим повністю.

Передбачений ч.3 ст.358 КК України злочин ст.12 КК України віднесений до категорії нетяжких; кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, належить до кримінальних проступків.

Міра покарання за ч.4 ст.358 КК України, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції цієї статті.

Погоджена сторонами угоди міра покарання більш м`якого виду, ніж передбачено санкцією ч.3 ст.358 КК України, достатньо обґрунтована наявністю підстав для застосування ч.1 ст.69 КК України, в тому числі з огляду на пом`якшуючі обставини (молодий вік обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків, перше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивна характеристика за місце проживання обвинуваченого, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень) та фактичні обставини інкримінованого злочину.

Суд встановив, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, в тому числі щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений та його захисник. Скарги стороною захисту під час досудового розслідування не подавались.

Передбачених ч.7 ст.474 КПК України обставин, що перешкоджали б затвердженню угоди, суд не виявив.

В підготовчому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду, обвинувачений та його захисник проти цього не заперечили і погодились на призначення узгодженого покарання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що угода відповідає приписам ст.472 КПК України, не суперечить іншим вимогам КПК України та КК України і підлягає затвердженню.

Долю речових доказів слід вирішити згідно із ст.100 КПК України.

На підставі ст.124 КПК України судові витрати на проведення експертиз належить покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлене, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду не встановлені.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 474, 475, ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 28 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 12025035560000004, укладену начальником Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_4 , затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.358 КК України на підставі ч.1 ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень;

- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у вигляді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Речові докази:

- військово-обліковий документ №301120241429616400005 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім`я ОСОБА_6 , довідка про надання відстрочки №119/11945 від 06.12.2024 видана ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_4 , довідка для отримання пільг інвалідами №2247 від 02.12.2024 видана на ім`я ОСОБА_4 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025035560000004, - залишити у матеріалах цього провадження, скасувавши накладений ухвалою слідчо-го судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 січня 2025 року арешт на це майно.

- копії заяви  ОСОБА_4  до ІНФОРМАЦІЯ_3 та додатків до них, надані до протоколу допиту свідка начальником  ІНФОРМАЦІЯ_3   ОСОБА_7 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025035560000004, - залишити у матеріалах цього провадження.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок судових витрат на проведення технічної експертизи документів.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок судових витрат на проведення технічної експертизи документів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя                                                                 ОСОБА_1