Справа №127/9078/25

Провадження №1-кс/127/3918/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року                                                        м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого, слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, погоджене з прокурором ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивоване тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000417 від 07.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Досудовим розслідування встановлено, що до СУ ГУНП у Вінницькій області надійшла заява громадян Ш, з приводу того, що службові особи однієї із військово-лікарських комісій розташованих на території Вінницької області, вимагають у нього неправомірну вигоду за прийняття необхідного рішення.

Під час затримання 20.03.2025 в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 та проведення його обшуку вилучено грошові коти в сумі 500 доларів США (5 купюр номіналом по 100 доларів США (справжні і імітаційні) наступних серії та номерів: LB 47591761 L, LG 50972128 E, QE 10050151 A, QE 10050150 A, PB 49451330 F) та мобільний телефон Samsung Galaxy А15 ІМЕІ: НОМЕР_1 ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою оператора «Київстар» № НОМЕР_3 в чорному чохлі.

Вищевказані речі дають можливість встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також інші обставини, що мають значення для провадження. У зв`язку з цим, слідчим у кримінальному провадженні 20.03.2025 винесено постанову про визнання зазначеного майна речовими доказами у кримінальному провадженні.

Арешт вказаних речей, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні. З огляду на викладене слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Власник майна в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000417 від 07.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020000000417 від 07.02.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.

Постановою слідчого від 20.03.2025 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, вилучені речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025020000000417 від 07.02.2025.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно вилучене 20.03.2025 у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки дані речі мають значення речових доказів, при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 20.03.2025 у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові коти в сумі 500 доларів США (5 купюр номіналом по 100 доларів США (справжні і імітаційні) наступних серії та номерів: LB 47591761 L, LG 50972128 E, QE 10050151 A, QE 10050150 A, PB 49451330 F та мобільний телефон Samsung Galaxy А15 ІМЕІ: НОМЕР_1 ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою оператора «Київстар» № НОМЕР_3 в чорному чохлі, шляхом заборони їх використання іншими особами, окрім, як для цілей кримінального провадження, до моменту закінчення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій.

Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого, слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 .

Зобов`язати старшого слідчого, слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя