Єдиний унікальний номер 722/397/25

Номер провадження 2-а/722/17/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької в складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Сокирянського районного суду Чернівецької області звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом про скасування, як незаконної, постанови №1305 від 03.01.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також просив на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закрити за відсутністю події даного адміністративного правопорушення та відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.12.2024 року, після того як позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про відстрочку по догляду за його мамою, інвалідом 2 групи з відповідним пакетом документів, йому зателефонували з Ломачинецького старостинського округу та повідомили, що він має прибути у ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання довідки про відстрочку. 27.12.2024 року ОСОБА_1 добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання довідки про відстрочку від 12.12.2024 року за №2/6327, де відповідальний працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 після перевірки його документів повідомив про те, що він перебуває у розшуку, а тому є необхідність у проходженні ним ВЛК та складанні відносно нього адміністративного протоколу за вчинення адміністративного правопорушення. З цих підстав, старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер сержантом ОСОБА_3 було складено відносно позивача протокол №1305 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Як слідує зі змісту адміністративного протоколу - 27.12.2025 року о 10 год. 20 хв. був доставлений нарядом поліції як такий, що перебуває у розшуку з 02.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_1 , встановлено, що останнього було оповіщено через повістку від 05.09.2024 року про виклик з вимогою прибути 09.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про що зазначено в Розпорядженні Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/3616 від 02.09.2024 року та зверненні ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/4086 від 19.09.2024, що до доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею 210, 210-1 КУпАП. У зверненні є відмітка, що громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка за адресою задекларованого місця проживання. Із зазначеного вбачається, що даний громадянин відповідно до п.41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив, а тому своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10, ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України «Про оборону»,. що призвело до порушення вищенаведеного законодавства, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Проте, на вимогу позивача надати для ознайомлення та огляду повістку, яка йому надсилалась, а також розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/3616 від 02.09.2024 року та звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/4086 від 19.09.2024 року, з якими ніби то він був ознайомлений та відповідно до яких він мав би прибути 09.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 було проігноровано та відмовлено в ознайомлені.

Після ознайомлення з складеним відносно ОСОБА_1 адміністративним протоколом, ним було написано пояснення, в яких зазначив, що повістку не отримував та належним чином не був повідомлений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3. Після підписання протоколу, отримав другий примірник адміністративного протоколу із зазначенням дати розгляду адміністративної справи ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлення на ВЛК, після чого поїхав додому.

30.12.2024 року позивач пройшов ВЛК та отримав довідку про відстрочку. 03.01.2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд адміністративної справи, де його зустріла представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , яка представилась головним спеціалістом командування і за відсутності керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 здійснювала прийом військовозобов`язаних. У розмові з нею, остання сказала, що керівник знаходиться на оповіщенню, а тому ОСОБА_1 може їхати додому, а постанову за справою про адміністративне правопорушення йому буде надіслано на його поштову адресу. Також вищезазначена посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендувала після отримання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності звернутись до суду з адміністративним позовом, у разі не згоди позивача з постановою та оскаржити її в судовому порядку.

06.02.2025 року з поштового відділення с.Ломачинці Дністровського району Чернівецької області зателефонувала працівниця та повідомила, що у поштовому відділенні є лист з ІНФОРМАЦІЯ_2 , який позивач в той же день отримав. Після отримання конверта і ознайомлення зі змістом викладеним в постанові про адміністративне правопорушення №1305 від 03.01.2025 року, дізнався, що притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн., з чим не погодився, оскільки у порушення вимог ст.283 КУпАП, викладені у оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсним обставинам; справи, а інкриміноване адміністративне правопорушення не вчиняв. Також не відповідають обставинам справи і викладене в протоколі №1305 від 27.12.2024 року, оскільки ніхто з працівників поліції позивача не доставляв в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а він сам добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того вважає, що постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки за відсутності начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_5 справа у його присутності не розглядалась, обставини вчиненні інкримінованого позивачу правопорушення не встановлювались, пояснення не заслуховувались, а тому постанова №1305 від 03.01.2025 року є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Строк на оскарження постанови визначений законом в 10 днів з дня її винесення, тобто починаючи з 03.01.2025 року строк закінчився 12.01.2025 року. Проте, строк на оскарження пропустив з поважних причин, оскільки як слідує з супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.01.2025 року за вих. №95 та відмітки поштовому конверті, оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_5 була надіслана з поштового відділення смт.Кельменці на адресу позивача з порушенням встановлених строків, тобто 07.01.2024 року та отримана під розписку 06.02.2025 року, після чого було оформлено адміністративний позов до суду. З огляду на викладене, вважає, що строк на оскарження в судовому порядку пропущен ним з поважних причин та підлягає поновленню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 року дана позовна заява передана до провадження судді Суського О.І.

Ухвалою суду від 18.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, поновлено строк для звернення до суду з позовом та постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи, на підставі яких винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без присутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

26.02.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовних вимог та заперечує проти них, так як з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/3616 від 02.09.2024 року, здійснено виклик про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 06.09.2024 року військовозобов`язаних згідно списку, в тому числі ОСОБА_1 . На вказану у розпорядженні дату зазначений громадянин до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, в результаті чого, ІНФОРМАЦІЯ_8 до ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області направлено звернення щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складення протоколу про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. На підставі чого, 27.12.2024 року інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер сержантом ОСОБА_3 складено протокол №1305 за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, доведено зміст ст..268 КУпАП та повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.

Просить відмовити у задоволенні вимог за безпідставністю.

Повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи сторони у судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч.1 ст.205 КАС України не перешкоджає суду розглянути справу по суті.

Відповідно до частини четвертої ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, а також докази по справі, встановив наступне.

Що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 13.03.2001 року Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області, прізвище, ім`я та по батькові позивача зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Також з копії витягу з реєстру Сокирянської територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Згідно копії довідки № 2/6327 від 12.12.2024 року виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 року.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (зі змінами), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З фабули Протоколу про адміністративне правопорушення №1305 від 27.12.2024 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , складеного старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер сержантом ОСОБА_8 вбачається, що 27.12.2024 року о 10 год. 20 хв. був доставлений нарядом поліції як такий, що перебуває у розшуку з 02.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_1 , встановлено, що останнього було оповіщено через повістку від 05.09.2024 року про виклик з вимогою прибути 09.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про що зазначено в Розпорядженні Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/3616 від 02.09.2024 року та зверненні ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/4086 від 19.09.2024, що до доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею 210, 210-1 КУпАП. У зверненні є відмітка, що громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка за адресою задекларованого місця проживання. Із зазначеного вбачається, що даний громадянин відповідно до п.41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив, а тому своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10, ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України «Про оборону»,. що призвело до порушення вищенаведеного законодавства, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

03.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_9 винесено постанову №1305 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_10 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі № 513/899/16-а.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз.4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Встановлено, що із витягу Міністерства оборони України для військовозобов`язаних «Резерв+» за ідентифікатором Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» військовозобов`язаного ОСОБА_1 , номер в реєстрі «Оберіг» НОМЕР_5, ВОС: 956647, категорія обліку: постанова ВЛК - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, будівельник робіт, робітник підсобник, дата ВЛК 04.04.2002 року, звання: рядовий, вбачається, що у останнього відстрочка до 07.02.2025 року, тип відстрочки: п.13 ч.1 ст.23, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) , телефон: + НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , дата уточнення даних 27.12.2024 року., сформовано: 28.12.2024 року о 12 год. 10 хв.

У вказаному реєстрі відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 , як порушника військового обліку.

Також в матеріалах справи наявна копія військово-облікового документа №261120209334678500011 від 02.01.2025 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_12 виданого військовозобов`язаному ОСОБА_1 , в якому зазначено, що надана відстрочка на підставі п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.02.2025 року.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач володіє щодо останнього вичерпними обліковими даними.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).

Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень, зокрема, критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти росії» від 30 травня 2013 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.

Суд зауважує, що норма ст.210-1 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, як у Протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній Постанові відсутні, однак в оскаржуваній Постанові, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.

При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З огляду на вимоги п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Таким чином, викладене представником відповідача твердження у Відзиві відносно ОСОБА_1 щодо його виклику та неприбуття, в результаті чого, ІНФОРМАЦІЯ_8 до ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області направлено звернення щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складення протоколу про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. На підставі чого, 27.12.2024 року інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер сержантом ОСОБА_3 складено протокол №1305 за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, доведено зміст ст..268 КУпАП та повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення є помилковим та таким, що не відповідає дійсності.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, та те, що позивач надав суду докази, які підтверджують відсутність його вини у вчиненні даного правопорушення, з огляду на викладене, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_9 №1305 від 03.01.2025 року про накладання штрафу на позивача, є протиправною і незаконною, оскільки відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно позивача не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей щодо ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.

Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувана позивачем постанова наведеним вимогам не відповідає, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст.210 КУпАП), необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак, підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому позов, в межах заявлених вимог, підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн., а відповідач є суб`єктом владних повноважень, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6-9, 72-77, 132, 139, 229, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, ст.ст.210, 210-1 КУпАП суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1305 від 03.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Суддя: