Провадження номер 2/741/265/25
Єдиний унікальний номер 741/109/25
РІШЕННЯ
іменем України
20 березня 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
У січні 2025 року позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.02.2020 між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Юніт Капітал», укладено кредитний договір № 795987570 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, після чого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувано грошові кошти у сумі 14000 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-1437 та таким чином виконано свої зобов`язання перед відповідачем у повному обсязі. Відповідач, яка взяла на себе зобов`язання з повернення кредиту, не виконала їх в повному обсязі, не здійснювала своєчасні платежі, у зв`язку із чим у неї виникла заборгованість у сумі 13076,24 грн, з яких: 8301,60 грн – заборгованість по кредиту; 4774,64 грн – заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 100 від 22.09.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13076,24 грн.
02.12.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно з реєстром боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на суму 13076,24 грн, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024.
Усупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала своїх зобов`язань, тому позивач просив стягнути з ОСОБА_2 13076,24 грн заборгованості за кредитним договором, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
16 січня 2025 року судом надіслано запит до Носівської міської ради Чернігівської області для встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2
24 січня 2025 року отримано відповідь з Носівської міської ради Чернігівської області про те, що ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а. с. 85).
Ухвалою судді від 24 січня 2025 року відкрито позовне провадження в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 20 березня 2025 року, одночасно встановлено строки для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, позивачем – відповіді на відзив (а. с. 86).
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач, яка була належним чином повідомленою судом про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача, у якій вказала, що вона підтримує поданий відзив на позовну заяву, просить розглянути справу без її присутності (а. с. 99).
Відповідачем у строк, встановлений ухвалою судді від 24 січня 2025 року, подано відзив на позовну заяву (а. с. 101-105), у якому ОСОБА_3 просила відмовити позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі, свою позицію обгрунтовувала тим, що кредитний договір № 795987570 від 17 лютого 2020 року не містить підписів, позивачем не надано доказів укладення договору, який за формою відповідав би вимогам цивільного законодавства, наявна в матеріалах справи копія договору не може вважатися електронним документом, відсутні докази отримання відповідачем коштів, відкриття їй рахунку, користування коштами та обгрунтований розрахунок заборгованості, надана позивачем копія платіжного доручення не містить підпису та ініціативи працівника банківської установи, позивачем не доведено, що картковий рахунок, на який перераховано кошти, використовується відповідачем. Крім того, на час укладення договору відступлення права вимоги в ТОВ «Таліон Плюс» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_3 за зазначеним кредитним договором. Тобто до позивача не перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_3 , оскільки кредитний договір був укладений 17 лютого 2020 року, а договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги за кредитним договором, був укладений 28 листопада 2018 року, тобто не до укладення кредитного договору. Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 795987570 від 17 лютого 2020 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», відповідно від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», оскільки позивач посилається на договори факторингу, які були укладені в 2018 році, тоді як договір кредитної лінії – у 2020 році, тобто після відступлення права грошової вимоги, що вказує на безпідставність доводів позивача. Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками відповідач зазначила, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позові, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Він створений самим позивачем, а, відтак, інформація, зазначена в ньому, не може бути доказом наявності заборгованості. Сума відсотків нарахована позивачем незаконно, поза межами визначеного кредитним договором строку кредитування.
19 лютого 2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а. с. 107-115), у якій зазначено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перед тим, як погоджувати заявку на кредитування не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку з метою ідентифікації, тобто перевірило, чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відразу після вчинення дій відповідача 17 лютого 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 14000 грн на його банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-1437, що, у свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Позивач надав беззаперечні докази того, що саме відповідач уклав договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредитні договори, договори факторингу, які у встановленому порядку недійсними не визнані та в яких визначені розмір відступленої заборгованості та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений при відступленні права вимоги, є підтвердженням суми заборгованості. Крім того, відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, що свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним, таким чином підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Надані позивачем на підтвердження позовних вимог розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Щодо переходу права вимоги за кредитним договором № 795987570 від 17 лютого 2020 року позивачем зазначено, що з урахуванням визначених строків дії договору факторингу, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», та додаткових угод до нього його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу його дії з 28.11.2018 по 31.12.2024. Відступленя права вимоги до відповідача за кредитним договором підтверджується реєстрами прав вимоги до договорів факторингу. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором представник позивача зазначив, що відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком на 126 днів, упродовж яких здійснюєтся нарахування відсотків. Однак, 28.04.2020 боржник уклав із позичальником додаткову угоду, якою було продовжено строк користування кредитом на 28 днів. Таким чином, загальний період, протягом якого могли нараховуватися відсотки, становить 154 дні. Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви, відсотки фактично нараховувалися протягом 153 днів, що відповідає умовам кредитного договору.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.
З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір № 795987570, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 14000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а. с. 11 на звороті – 13, 15-19).
Судом встановлено, що відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною договору. Після чого відповідач заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Відповідач підписала договір з додатками електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 3U65JU5C, таким чином уклавши з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вищевказаний договір (а. с. 11-13, 20).
Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. кредитного договору кредит надається строком на 126 днів. Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку, на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. п. 1.2., 1.3. договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі – 376,98 відсотків річних від суми кредиту за весь час користування ним, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит (п. 1.4. договору).
Проценти за користування кредитом у розмірі, передбаченому в п. 1.4. договору, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника (п. 1.7. договору).
Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 4.1. договору).
28 квітня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено додаткову угоду до договору № 795987570 від 17.02.2020 р., відповідно до умов якої у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору № 795987570 від 17.02.2020 р. та зверненням позичальника кредитодавець надав позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 5393 грн 72 коп. на 28 днів (а. с. 14).
Згідно з копією платіжного доручення від 17.02.2020 № bc1303b1-55a6-49c5-a88a-bdb740036d80 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кошти в сумі 14000 грн згідно з договором № 795987570 від 17.02.2020 перераховано для зарахування ОСОБА_2 на платіжну картку № 4119-97хх-хххх-1437 (а. с. 30). Отримання відповідачем кредитних коштів за договором також підтверджується електронним повідомленням від 18.11.2024, надісланим АТ КБ «ПриватБанк» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про здійснення успішних платежів за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через платіжний сервіс LiqPay ПриватБанку на карти клієнтів, у тому числі 17 лютого 2025 року на карту № 4119-97хх-хххх-1437 (а. с. 31-32).
Також установлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (а. с. 33-36).
Пунктом 8.2. договору визначено, що він закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а. с. 35).
28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а. с. 39).
31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою текст договору факторингу № 28/1118-01 викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено у такій редакції: право вимоги право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (а. с. 40-43).
31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 (а. с. 45).
31 грудня 2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2023 (а. с. 46).
31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 31.12.2023, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2024 (а. с. 47).
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Тобто предметом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
У той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги – означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку № 1 до Договору.
Тобто Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів у випадку бажання та необхідності Сторін.
Згідно з п. 4.1. Договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 100 від 22.09.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 13076,24 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) – 8301,60 грн, заборгованість по відсотках – 4774,64 грн (а. с. 48-49).
Отже, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме: 28.11.2018 - 31.12.2024.
Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним договором № 795987570 від 17.02.2020 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 22.09.2020, тобто з підписанням Сторонами реєстру прав вимоги № 100.
Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.
Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено довідку, видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 795987570 від 17.02.2020 до ТОВ «Таліон Плюс» (а. с. 78).
Так, реєстр прав вимоги № 100 від 22.09.2020 підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, датованого 17.02.2020.
Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (а. с. 50-52).
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленого в відповідному Додатку договору (п. 4.1).
03.08.2021 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 включно (а. с. 55).
30 грудня 2022 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 30.12.2024 включно (а. с. 56).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13076,24 грн, з яких: заборгованість по основному боргу – 8301,60 грн, заборгованість по відсотках – 4774,64 грн (а. с. 57-58).
Отже, договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме: 05.08.2020-30.12.2024 включно.
Тобто ТОВ «Таліон Плюс» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Таким чином право вимоги за кредитним договором № 795987570 від 17.02.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 31.08.2023, тобто з підписанням Сторонами реєстру прав вимоги № 11.
Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчили передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.
Слід також звернути увагу, що відповідно до п. п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
02.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а. с. 59-62).
Відповідно до п. 1.1. за цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників.
Відповідно до п. 1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13076,24 грн (а. с. 64-65). Даний факт підтверджується актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 (а. с. 66).
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Договорі позики, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Отже, суд уважає, що позивачем доведено перехід права вимоги до відповідача за договорами факторингу, оскільки на момент включення кредитного договору № 795987570 до реєстру права вимоги право вимоги вже існувало, а не було майбутнім. Отже, твердження відповідача про недоведення позивачем переходу права вимоги за кредитним договором є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що ти) підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти сняелектронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Таким чином, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 795987570 від 17.02.2020, загальна сума якої на момент подання позовної заяви становить 13076,24 грн та складається із: 8301,60 грн – заборгованості за сумою кредиту; 4774,64 грн – сума простроченої заборгованості за процентами, що підтверджується випискою з особового рахунка за кредитним договором № 795987570, ПІБ ОСОБА_2 за підписом директора ТОВ «Юніт Капітал» (а. с. 70).
Крім того, у матеріалах справи містяться розрахунки заборгованості відповідача по вищевказаному кредитному договору, зроблені попередніми кредиторами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (а. с. 67-68, 69), які в сукупності з випискою з особового рахунку відповідача, а також з платіжним дорученням та листом-підтвердженням перерахування коштів є беззаперечними доказами факту наявності заборгованості. Суд звертає увагу також на те, що розрахунки заборгованості, зроблені попередніми кредиторами, та позивачем не суперечать один одному та узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема із витягами з реєстрів справ вимоги № 100 від 22.09.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020.
Також із розрахунку заборгованості, зробленого 01 червня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а. с. 67-68), убачається, що відповідач частково виконувала умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, що свідчить про те, що вона усвідомлювала існування кредитного договору та визнавала свої зобов`язання за ним, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
Тому твердження відповідача щодо неукладення нею кредитного договору та неотримання кредитних коштів суд уважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідачем на підтвердження цього не надано суду жодних доказів, як не надано й доказів того, що платіжна картка, на яку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано кредитні кошти в сумі 14000 грн, їй не належить (не належала), а також доказів неотримання кредитних коштів.
Суд також відхиляє твердження відповідача про незаконне нарахування позивачем відсотків поза межами визначеного кредитним договором строку кредитування, оскільки відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредит надається строком на 126 днів, упродовж яких здійснювалося нарахування відсотків. Однак, 28 квітня 2020 року відповідач уклала із позичальником додаткову угоду, якою було продовжено строк користування кредитом на 28 днів (а. с. 14). Таким чином, загальний період, протягом якого могли нараховуватися відсотки, становив 154 дні, що відповідає наданим позивачем розрахункам заборгованості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких зміна умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, які визначені умовами кредитного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини третьої ст. 12, частини першої, шостої ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За встановлених обставин, оскільки відповідач не виконує умови договору у добровільному порядку, сума отриманого кредиту та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню.
Так, згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, сума непогашеної відповідачем заборгованості по кредиту становить 13076,24 грн.
Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд робить висновок про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2422,40 грн (а. с. 9).
Також представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що зрозрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором.
Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024 (а. с. 71-72), додаткову угоди до нього № 7 до цього договору від 03.12.2024 (а. с. 73), акт прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024 (а. с. 74), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 на ім`я Тараненка А.І. (а. с. 75), копію довіреності, якою ТОВ «Юніт Капітал» з метою представляти інтереси уповноважує адвоката Тараненка А.І. бути представником ТОВ «Юніт Капітал» в будь-яких державних органах, у т. ч. судових установах (а. с. 76).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
А, отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні даного позову в розмірі 13076,24 грн.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України, зважаючи на те, що справа є справою незначної складності, розгляд справи проведено в спрощеному провадженні, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат, понесених позивачем на правову допомогу, та стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання правової допомоги в сумі 4000 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов повариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 795987570 від 17.02.2020 року в розмірі 13076 (тринадцять тисяч сімдесят шість) гривень 24 копійки.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 20 березня 2025 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА
- Номер: 2/741/265/25
- Опис: стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 741/109/25
- Суд: Носівський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Крупина А.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.01.2025
- Дата етапу: 15.01.2025
- Номер: 2/741/265/25
- Опис: стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 741/109/25
- Суд: Носівський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Крупина А.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.01.2025
- Дата етапу: 24.01.2025
- Номер: 2/741/265/25
- Опис: стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 741/109/25
- Суд: Носівський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Крупина А.О.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.01.2025
- Дата етапу: 20.03.2025
- Номер: 22-ц/4823/921/25
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 741/109/25
- Суд: Чернігівський апеляційний суд
- Суддя: Крупина А.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.04.2025
- Дата етапу: 08.04.2025
- Номер: 2/741/265/25
- Опис: стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 741/109/25
- Суд: Носівський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Крупина А.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.01.2025
- Дата етапу: 09.04.2025
- Номер: 22-ц/4823/921/25
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 741/109/25
- Суд: Чернігівський апеляційний суд
- Суддя: Крупина А.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без руху
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.04.2025
- Дата етапу: 23.04.2025
- Номер: 22-ц/4823/921/25
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 741/109/25
- Суд: Чернігівський апеляційний суд
- Суддя: Крупина А.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.04.2025
- Дата етапу: 12.05.2025