Справа № 629/389/25

Номер провадження 1-кп/629/110/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді- ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_4 , прокурора- ОСОБА_5 , обвинуваченого- ОСОБА_6 , захисника – ОСОБА_7 , потерпілої- ОСОБА_8 , законного представника потерпілої- ОСОБА_9 , представника потерпілої – ОСОБА_10 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024221110001200 від 30.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.152, ч.4 ст.152, ч.6 ст.152 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.152, ч.4 ст.152, ч.6 ст.152 КК України, за одне з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі. Додав, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, потерпілу та вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв`язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що останній обвинувачується у вчиненні злочинів, що відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам. За таких обставин, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, без можливості внесення застави.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак захисник просила під час вирішення вказаного клопотання розглянути можливість змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно п.1, п.3, п.4, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування ( Бекчиєв проти Молдови §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ( Ідалов проти Росії , Гарицьки проти Польщі , Храїді проти Німеччини , Ілійков проти Болгарії ).

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_6 , а саме, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів. Також суд враховує вік обвинуваченого та стан його здоров`я.

В той же час, свідки не допитані, докази передбачені ст.84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаного Кодексу є дійсними.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі, може переховатися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 КПК України на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_6 обвинувачується.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора.

А відтак, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Оскільки термін дії запобіжного заходу спливає 28.03.2025 року, закінчити розгляд справи до вказаного строку не є можливим, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, із застосуванням насильства, суд, відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст.177, 183, 194, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 23 травня 2025 року, включно, без визначення застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

           Головуючий суддя                                       ОСОБА_1

           Судді                                                         ОСОБА_2        

                                                                                ОСОБА_3