Справа № 161/5049/25

Провадження № 1-кс/161/1689/25

У Х В А Л А

П Р О А Р Е Ш Т М А Й Н А

       м. Луцьк                                                         24 березня 2025 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 , представника третьої особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025030580001005 від 15.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно – посвідчення водія ОСОБА_4 , яке вилучене 14.03.2025 в ході проведення огляду місця події поблизу будинку 37 по вулиці Виробничій у місті Луцьку Волинської області.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12025030580001005 від 15.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи внесли недостовірні відомості щодо категорії C1, C1Е СЕ до посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення вказаного злочину, відшукання предмету вчинення злочину в ході проведення огляду 14 березня 2025 року поблизу будинку 37 по вулиці Виробничій у місті Луцьк проведено огляд місця події за участі ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого на його ім?я, яке поміщено до спеціального пакету № CRI1210472, та яке, на думку сторони обвинувачення, відповідають критеріям речових доказів.

16 березня 2025 року постановою слідчого вилучений вищевказаний предмет визнаний речовими доказами, а тому слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.

В судовому засіданні слідча не заперечила щодо надання ОСОБА_4 права користування посвідченням водія, однак щодо відчуження та розпорядження клопотання підтримала, просила його задовольнити. Зазначила, що згідно проведеної технічної експертизи документів, бланк посвідчення водія ОСОБА_4 визнано справжнім, однак не встановлено з технічних причин, чи відмітки про окремі категорії є справжніми. Сам бланк посвідчення для проведення будь-яких додаткових експертиз не потрібен.

Прокурор ОСОБА_6 до суду не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце судового засідання, подала письмову заяву про розгляд клопотання у її відсутність.

Третя особа, щодо майна якого вирішується питання про арешт майна ОСОБА_4 заперечив проти накладення арешту на вказане майно, просив залишити право користування посвідченням водія, оскільки це його професія більше як сорок років, а заробітна плата водія єдине джерело доходів

Представник третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт – ОСОБА_5 заперечив проти накладення арешту на вказане майно та вказав, що ОСОБА_4 працює водієм транспортного засобу тому позбавивши останнього посвідчення водія, він буде позбавлений можливості утримувати свою сім`ю, тому просив надати право користування посвідченням водія. Також надав для огляду оригінал та для долучення копію Свідоцтва про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів, яким підтверджується підготовка ОСОБА_4 за відповідними категоріями. Крім того, в за стосунку «Дія» власника майна було підтверджено, що у посвідченні водія зазначені також і категорії, щодо яких є сумніви у справжності в органу досудового розслідування.

Заслухавши думку всіх учасників судового засідання, перевіривши надані матеріали клопотання та додані докази, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що вказаний у клопотанні предмет був вилучений під час проведення огляду місця події 14.03.2025, клопотання подано до суду 17.03.2025, (наступний робочий день), що стверджується поштовим конвертом, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.

Встановлено, що постановою слідчого від 16.03.2025 вказаний у клопотанні предмет визнано речовим доказом.

Зважаючи на те, що слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт з метою збереження речових доказів, майно, яке було тимчасово вилучене 14.03.2025 в ході проведення огляду місця події, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме є речами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а також містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому на підставі ч.3 ст.170 КПК України клопотання слід задовольнити частково, надавши ОСОБА_4 право користування посвідченням водія для здійснення своєї професійної діяльності.

Керуючись ст.ст.110, 170-173, 369, 371, 372, 395 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 14.03.2025 в ході огляду місця події поблизу будинку АДРЕСА_1 , а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заборонити ОСОБА_4 право відчуження та розпорядження вказаним майном.

На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду                 ОСОБА_1