ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 березня 2025 року                                                                   Справа 160/8379/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В. розглянувши матеріали позовної заяви   ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду.

До позовної заяви позивач додав клопотання про звільнення від сплати судового збору. Заява обґрунтована тим, що позивач є малозабезпеченою особою, а предметом позову є захист соціальних прав позивача. Розмір судового збору, який повинен сплати позивач за подання позовної заяви, перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній рік.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172   КАС, суд приходить до висновку, що позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 160 КАС України,   до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, у встановленому порядку та розмірі.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.

Законом   України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому   числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Звернена до суду вимога свідчить про подання позову із однією вимогою немайнового характеру.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2025 року становить 3028 грн.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 21.03.2025 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн. (3028 грн. х 0,4) та враховуючи понижений коефіцієнт – 969,96 грн.

При цьому, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України № 3674-VІ, і, відповідно, повинен сплачувати судовий збір.

Натомість, до позовної заяви не додані будь-які докази, які б свідчили про сплату позивачем судового збору.

Разом з тим, позивач у позовній заяві просить суд про звільнення від сплати судового збору, в порядку статті 8 Закону України № 3674-VІ та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування зазначеного клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник посилається на майновий стан, надаючи в підтвердження останнього довідку з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період з січня по грудень 2024р.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, а також вивчивши наведені у ньому доводи, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до довідки з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період з січня по грудень 2024р., позивач отримав дохід у розмірі 28 858,42 грн.

5% від суми 28 858,42 становить 1 442,92 грн., що перевищує ставку судового збору, який необхідно сплатити позивачем за подання даного позову до суду – 968,96 грн.

З цього приводу враховуються висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має   визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи,   обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).

Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Так, відповідно до приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, враховуючи, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяв 968,96 грн., у той час як розмір річного доходу позивача становить 28858,42 грн., вважаю за необхідне заяву позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково, а саме: зменшити позивачу розмір судового збору до 500 грн., що становить 1,7 % від річного доходу позивача.

Вважаю, що зазначений розмір судового збору дозволить як виконати вимогу Закону України “Про судовий збір” про необхідність сплати судового збору за подання позовної заяви, так і забезпечити право позивача на доступ до правосуддя, оскільки такий розмір судового збору не є значним по відношенню до розміру річного доходу позивача.

Судовий збір необхідно сплатити на зазначені реквізити:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача 899998

Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632   

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

Частиною 1 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки дана позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.           

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково.

Зменшити розмір судового збору ОСОБА_1 за подачу позовної заяви у даній справі до 500 грн.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:

-  надати суду докази сплати судового збору на банківські реквізити, які вказані в ухвалі суду;

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 КАС України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 КАС України.     

Суддя                                                                                 С.В. Златін