Справа № 172/5/23

Провадження № 3-в/172/9/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.03.2025 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Битяк І.Г., розглянувши подання начальника Синельниківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Ніколенка В.В. про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, -

                                                              В С Т А Н О В И В

До суду надійшло вищевказане подання, в обґрунтування якого начальник Синельниківського РС № 1 вказує, що на виконанні у районному секторі № 1 перебуває постанова Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 160 годин суспільно корисних робіт. Встановлено, що ОСОБА_1 25.12.2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією, однак за повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2024 року солдат ОСОБА_1 з 13.04.2023 року самовільно залишив військову частину. У розмові з батьками порушника встановлено, що син проходить військову службу в ЗСУ. У подальшому органом пробації вкотре було проведено ряд заходів по встановленню місцезнаходження ОСОБА_1 , однак встановити місцезнаходження останнього не виявилося можливим. Станом на 18.12.2024 року виконавче провадження відносно ОСОБА_1 про стягнення аліментів завершено на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа та відсутності заборгованості. Станом на 24.03.2025 року порушник до районного сектору не з`явився, із призначених 160 годин суспільно корисних робіт ним не відпрацьовано жодної години, його місцезнаходження не відоме. На підставі ст.ст. 304, 305 КУпАП, ст. 80 КК України начальник Синельниківського РС № 1 вважає за доцільне направити матеріали відносно ОСОБА_1 до суду для вирішення питання про звільнення порушника від відбування адміністративного стягнення узв`язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.

Дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до такого.

Згідно з вимогою ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У статті 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд встановив, що постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 року у справі № 172/5/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком сто шістдесят годин.

10.02.2023 року копію постанови було направлено до Синельниківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області для організації виконання.

За приписами ч. 1 ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

З наведеного вбачається, що постанова про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді суспільно корисних робіт строком 160 годин була звернута до виконання вчасно. В матеріалах справи відсутні докази ухилення правопорушника ОСОБА_1 від відбуття адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, так як відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 станом на день надання відповіді на запит – 14.07.2023 року, проходить військову службі у цій частині. У подальшому було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби та органом пробації було проведено ряд заходів по встановленню місцезнаходження ОСОБА_1 , однак встановити місцезнаходження останнього не виявилося можливим.

Отже, чинним КУпАП, до якого постійно вносяться зміни за своєю суттю є законом, який поєднує норми матеріального та процесуального права, охоплює всі сфери суспільно-економічного життя. Стадія виконання постанови про накладення адміністративних стягнень є заключною і зазвичай проходить у два етапи: 1) звернення постанови до виконання і 2) безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.

Під зверненням постанови до виконання необхідно розуміти своєчасне (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її безпосередньо виконувати, у цьому випадку до органу пробації, і визнається єдиним юридичним фактом, який має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови, що дотримано судом.

Однак, згідно зі ст. 303 КУпАП, законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладене стягнення, яка вже прийнята відповідним органом до виконання. Законодавець залишив поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.

Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.

Відповідно до ст. 302 КУпАП за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Вимогами п.п. 5, 6, 9 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Однак вказана норма не кореспондується зі строками виконання постанов про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт, а тому у цьому конкретному випадку застосована бути не може.

В рішенні Конституційного Суду України від 29.06.2010 у справі № 17-рп/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5 рп/2005 із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Також, Конституційний Суд України в рішенні від 11.10.2011 року по справі № 10-рп/2011, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаного законодавства України, правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, суд приходить до переконання, що зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді суспільно корисних робіт належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. З огляду на викладене на цю категорію справ поширюються гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при розгляді подання про вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_1 від адміністративного стягнення, а саме: застосувати до КУпАП норми КК України, які регламентують подібні відносини.

У статті 80 КК України зазначено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що давність виконання постанови суду про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт в адміністративній справі не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві.

Враховуючи викладене, суд вважає, що подання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності його виконання обґрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 246, 300, 301, 304 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В

1. Подання начальника Синельниківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Ніколенка В.В. про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення – задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт строком сто шістдесят годин, накладеного постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 року № 172/5/23 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                        І.Г. Битяк