№ справи687/1416/24

№2/687/74/2025

    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

          12 березня 2025 року                 Чемеровецький районний суд

                                                               Хмельницької області в складі:

                                                               головуючого - судді Борсука В.О.,

                                                               з участю секретаря - Снігур А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селище Чемерівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

В грудні 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого вказав, що 24.02.2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України, та проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 , на посаді стрілець помічник гранатометника. У період часу, з 24.02.2022 року по 15.12.2022 року, останній брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ. 15.12.2022 р. перебуваючи в районі с.Отрадне Харківської області, отримав поранення/контузію.

Зазначає, що в момент отримання поранення зазнав сильний фізичний біль та психологічні страждання, які відчував протягом всього періоду лікування та реабілітації. Ушкодження здоров`я спричинило тривалу депресію і назавжди змінило його життя.

Поранення дуже сильно вплинули на психологічний, фізичний і моральний стан. Обстріл росіян з протитанкових ракет, позивач пережив невимовно жахливий біль від уламків і відриву лівої руки. Уламками було пошкоджено лівий бік, що було видно ребра. Вказує, що не може працювати через відірвану руку (поранення), оскільки являється непрацездатним та не може пристосуватись і соціалізуватись в суспільстві.

Необхідність внесення змін у звичайний для нього уклад життя, негативно вплинула на психічний стан, спричиняє тривалі душевні хвилювання та страждання, на підставі чого позивач оцінює свої моральні страждання у 9 000 000,00 гривень.

Вказуючи, що компенсація за смерть військовослужбовця, встановлена державою, дорівнює 15 млн грн. (ПКМУ №168 від 28.02.2022р), а також те, що процент втрати працездатності рішенням МСЕК встановлено позивачу 60%, (15000000 х 0,6 = 900000,00 грн).

В судове засідання позивач не з`явився, однак від нього надійшла заява про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.

Тому, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи та приходить до висновку за можливе розглядати справу у його відсутності в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, згідно п.1 ч.1 ст.280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.282 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши докази в сукупності, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Положеннями ч.2 ст.2 ЦК України зазначено, що учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ.Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 та від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, що в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають до врахуванню судами слідує, що судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на порушення РФ державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням РФ своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з п.п. 8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (п. 9 ч.2 ст.16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч1. ст. 23 ЦК України). Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п.2 ч.2. ст. 23 ЦК України). Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч.3 ст. 23 ЦК України).

З 2014 року російська федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) від 14 грудня 1974 року, як акт збройної агресії.

Згідно із заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).

Друга фаза збройної агресії російської федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення так званих «Донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).

Третя фаза збройної агресії російської федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил російської федерації.

24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії російської федерації проти України, повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на суверенну територію України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до тепер.

Дані факти є загальновідомими, а тому, згідно з приписами ч. 3 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За змістом частин третьої та п`ятої статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що ця норма поширюється на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться у залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23).

Відповідно до статті 5 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» російська федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації держави Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на РФ як на державу, що здійснює окупацію (частини п`ята та дев`ята).

За загальним правилом шкода, завдана фізичним та юридичним особам внаслідок військової агресії російської федерації та тимчасової окупації суверенної території України відшкодовується російською федерацією (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17).

Під час визначення компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено,що позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України є військовослужбовцем. Матеріалами справи підтверджено участь позивача у бойових діях внаслідок збройної агресії російської федерації на території України, а саме підтверджено, що позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, внаслідок чого отримав травму (ампутацію лівої верхньої кінцівки на рівні в/3 плеча), пов`язану з проходженням військової служби та з 20.02.2024 року йому була встановлена 2 група інвалідності, що підтверджено копією довідки до акту медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №779367; довідкою МОЗ України про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №059597; свідоцтвом про хворобу №4921; довідкою ВЛК від 23.11.2023 року.

Згідно довідки виданої військовою частиною НОМЕР_2 від 27.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно в період з 11.08.2022 року по 24.08.2022 року та з 22.11.2022 року по 15.12.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до довідки про обставини травми виданої військовою частиною НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 , 15.12.2022 року отримав поєднане вогнепально-осколкове поранення голови, грудей, тазу та кінцівок. ОСОБА_2 поранення акулової ділянки праворуч. Травматичний відрив лівої верхньої кінцівки на рівні в/3 плеча. ОСОБА_2 проникаючі поранення грудної клітини з дірчастим переломом правої лопатки, дефектом м`яких тканин бокової поверхні грудної клітини ліворуч. ОСОБА_2 поранення крижової ділянки ліворуч. ОСОБА_2 поранення обох сідничних ділянок. Травматичний шок 2 ст.. Службовим розслідуванням встановлено, що травму отримав ОСОБА_1 15.12.2022 року внаслідок обстрілу з авіаційно встановлених протитанкових керованих ракет військовими формуваннями російської федерації, позиції в районі населеного пункту Отрадне, Харківської області. Травма солдата ОСОБА_1 отримана під час виконання службових обов`язків та захисту Батьківщини.

За таких обставин суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 зазнав моральних та фізичних страждань у зв`язку з каліцтвом та ушкодженням здоров`я, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із незаконною збройною агресією російської федерації проти України, а тому відповідальною за спричинену ОСОБА_1 моральну шкоду є безпосередньо держава російська федерація, збройні формування якої умисно вчинили збройну агресію проти України, що змусило позивача йти на війну, брати безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, брати участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Розмір завданої шкоди позивачу з урахуванням його психічного, фізичного та морального стану, того, що він неодноразово був свідком загибелі та поранення товаришів, особисто постійно піддавався ризику поранення та загибелі, сам отримав поранення, внаслідок чого втратив здоров`я, яке підлягає відновленню та проходженням реабілітаційних заходів, суд вважає співмірним до отриманих ним страждань.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо обставин та підстав завдання йому як громадянину України моральних страждань при викладених ним у позові обставинах. Виходячи із засад співмірності, розумності та справедливості, вважає, що необхідною й достатньою сатисфакцією для позивача є визначення розміру відшкодування моральної шкоди, яка підлягає компенсації за рахунок російської федерації, у сумі 4 000 000 грн.

Відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Зважаючи на те, що позивач згідно приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду цим позовом, а також враховуючи розмір задоволених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 15140 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.12,13,76,81,83,89,263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з держави російська федерація на користь  ОСОБА_1  моральну шкоду в розмірі 4 000 000 гривень.

Стягнути з держави російська федерація на користь держави Україна судовий збір у розмірі 15 140 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 17.03.2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: держава російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації, місце знаходження м.москва вул. житня, 14 буд. 1 російська федерація, 119991.

Суддя                                                                 Борсук В.О.