ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1967/25

провадження № 3/753/1600/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 216208), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 09.01.2025 року о 02 год. 50 хв., рухаючись по вул. Привокзальна у м. Києві, керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим в праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Дарницьким ВДВС у м. Києві ЦМУЮ.

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 126 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 126 КУпАП не належить до цих випадків.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.

Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.

Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Так, пункт 1.3 ПДР, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, за обставин, викладених у протоколі, повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме даними: протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 , а також постанови державного виконавця від 30.07.2024 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. При цьому як вбачається із даних відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, відтвореного в судовому засіданні, ОСОБА_1 вказав, що був обізнаний про встановлення тимчасових обмежень відносно нього, пояснив, що колишня дружина хоче жити за його рахунок, адже він як військовий отримує нормальну заробітну плату, отримує бойові, а її теперішній чоловік вже третій рік ухиляється від проходження військової служби, в той час як він, ОСОБА_1 , пішов добровольцем з першого дня повномасштабного вторгнення.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 126 ч. 3, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Крім того, роз`яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя