Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/1041/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року         селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем   Жавнер І.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 й з урахуванням додаткових письмових пояснень просить стягнути з нього завдані матеріальні збитки у сумі 132462 гривні 47 копійок.

Позовні вимоги мотивує тим, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 68937а0кш, предметом якого визначено страхування транспортного засобу Mercedes, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

07 серпня 2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем транспортного засобу Mercedes, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу Vollkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , якого постановою суду було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування за страховим випадком, а тому він має право вимоги до відповідача про відшкодування завданих збитків на підставі статей 993,1187,1194 ЦК України у межах сплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 20 грудня 2024 року постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 14 січня 2025 року провадження у цій цивільній справі у частині позовних вимог до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» закрито, оскільки зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

25 лютого 2025 року Житомирський апеляційний суд своєю постановою зазначену вище ухвалу від 14 січня 2025 року залишив без змін.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, у заявах просили розгляд справи проводити без їх участі, представник позивача позовні вимоги підтримує, відповідач позовні вимоги не визнає та подав заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що страховий випадок внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настав 07 серпня 2020 року, а позивач звернувся до суду з позовом 10 грудня 2024 року, тобто, з пропуском строку позовної давності.

Судом встановлено, що 28 травня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 68937а0кш (далі - Договір), предметом якого визначено страхування транспортного засобу Mercedes, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Строк дії договору: з 30 травня 2020 року по 29 травня 2021 року (пункт 18 договору).

07 серпня 2020 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем транспортного засобу Mercedes, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу Vollkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 11 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

07 серпня 2020 року страхувальник ОСОБА_2 звернулась до позивача із заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Актом огляду транспортного засобу (дефектна відомость) №2762 від 12 серпня 2020 року й фотознімками встановлено характер пошкоджень автомобіля Mercedes, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно зі страховими актами №ARX2612214 від 25 серпня 2020 року й №ARX2618555 від 04 вересня 2020 року загальний розмір страхового відшкодування склав 129722 гривні 47 копійок, який позивачем було сплачено відповідно до рахунку-фактури №00029823/1 від 20 серпня 2020 року, рахунка на оплату №622 від 31 серпня 2020 року й акту виконаних робіт №622 від 31 серпня 2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями №698922 від 26 серпня 2020 року й №702509 від 07 вересня 2020 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, який керував транспортним засобом Vollkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у АТ "СГ "ТАС", про що свідчить діючий на момент дорожньо-транспортної пригоди поліс №АО6845759.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно пункту четвертого постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 116, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправильними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути збитки в порядку суброгації на підставі статті 993 ЦК України.

Натомість, вирішуючи по суті спір, який виник між сторонами, суд виходить з того, що позивач, сплативши страхове відшкодування потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді, набуло право вимоги до відповідача саме у порядку регресу.

Так, поняття "суброгація" застосовується виключно у правовідносинах з майнового страхування, у той час, як спірні відносини не ґрунтуються на зобов`язаннях, що випливають з договору майнового страхування.

У пункті 27 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", роз`яснюється, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв`язку з порушенням умов договору страхування. Проценти, неустойка виплачуються страховиком через несвоєчасне виконання ним власного зобов`язання перед страхувальником (стаття 992 ЦК) і не можуть бути стягнуті у порядку суброгації з особи, винної в завданні шкоди. Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З огляду на зазначене, суд вважає, що до правовідносин у справі слід застосовувати норми, що регулюють відшкодування шкоди в порядку регресу й приходить до висновку, що позивач, виплативши страхове відшкодування страхувальнику, набув право вимоги в порядку регресу до відповідача, який був володільцем джерела підвищеної небезпеки та був визнаний винуватим у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд зважає на таке.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому   цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» сплатило страхувальнику 129722 гривень 47 копійок страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 28.28 Договору у випадку сплати страхового платежу за договором частинами згідно з розділом 17 договору страховик має здійснити страхове відшкодування за вирахуванням різниці між повним страховим платежем за договором, вказаним в розділі 13 договору, та фактично сплаченим за договором страховим платежем.

Згідно з пунктом 13 Договору страховий платіж становить 10959 гривень 98 копійок.

Відповідно до пункту 17 Дговору 1-й платіж у сумі 2739 гривень 98 копійок необхідно сплатити 29 травня 2020 року, 2-й платіж у сумі 2740 гривень – 28 серпня 2020 року, 3-й платіж у сумі 2740 гривень – 29 листопада 2020 року й 4-й платіж у сумі 2740 гривень – 29 листопада 2021 року.

З копії страхового акту №ARX2618555 від 04 вересня 2020 року вбачається, що загальна сума сплачених страхових платежів складає 8219 гривень 98 копійок, а не сплачених - 2740 гривень (пункти 4.1., 4.2. розділу IV).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 132462 гривні 47 копійок матеріальної шкоди, у тому числі: 129722 гривень 47 копійок страхового відшкодування й 2740 гривень страхового платежу.

Щодо застосування за заявою відповідача позовної давності, суд враховує таке.

Відповідно до статті  256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як встановлено статтею 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Як роз`яснено у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для нього.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна подія сталася 07 серпня 2020 року, 26 серпня 2020 року позивач перерахував потерпілій частину страхової виплати у розмірі 127722 гривні 47 копійок, а тому, строк позовної давності слід рахувати саме з 26 серпня 2020 року, тобто з моменту здійснення виплати частини відповідної виплати страхового відшкодування в сумі 127722 гривні 47 копійок.

Разом з цим, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, загальний строк позовної давності, встановлений в статті 257 ЦК України, продовжується на весь час дії воєнного стану автоматично, незалежно від причин пропуску такого строку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у позові у зв`язку зі спливом позовної давності.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 3028 гривень, у порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» матеріальну шкоду в сумі 132462 гривні 47 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», місцезнаходження: вул.Іллінська, 8, м.Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20474912, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк».

Представник позивача: Бутенко Марія Олегівна, місце перебування: вул.Малопідвальна, 10, оф.2, м.Київ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Полвне рішення суду виготовлено 21 березня 2025 року.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА