Справа № 177/148/25

Провадження № 2/177/341/25

У Х В А Л А

21.03.2025

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді        Березюк М. В.

за участі: секретаря Дятел К. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Криворізький відділ ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса), Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про оспорювання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд виключити відомості про нього як батька, з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Зазначав, що перед початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, ОСОБА_2 вказала, шо він не є біологічним батьком дитини. Крім цього, у нього з дитиною відсутні схожі зовнішні ознаки.

Ухвалою суду від 27.01.2025 провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а від імені відповідача до суду надійшла заяву про визнання позову.

Ухвалою суду від 26.02.2025 залучено до участі у справі орган опіки та піклування за місцем проживання дитини – ОПП Лозуватської сільської ради, оскільки предмет спору стосується прав та інтересів дитини.

21.03.2025 сторони та представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснюється.

Розглянувши заяву подану суду від імені ОСОБА_2 про визнання позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не отримала копії позову з додатками (а.с. 51), адже конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 157). Заява ОСОБА_4 про визнання нею позову не містить інформації про наявність чи відсутність електронного кабінету, та містить інформацію, що її електронна адреса їй «не відома» (а.с. 30). Відповідач у судове засідання не прибула. Вказані обставини, унеможливлюють виконання судом вимог щодо роз`яснення відповідачу наслідків подання заяви про визнання позову, з`ясування розуміння нею таких наслідків, тим більше враховуючи не отримання нею позову, який стосується прав та законних інтересів малолітньої дитини.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, визнання відповідачем позову не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог. Суд може відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжити судовий розгляд справи, у разі якщо таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15 вказано, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Положення ч. 1 ст. 122 СК України встановлюють презумпцію, що дитина зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Особа, яка бажає спростувати вказану презумпцію, має подати належні та допустимі докази, що підтверджують відсутність кровного споріднення з дитиною.

Такі дані можуть встановлюватися на підставі доказів, в тому числі висновків експертиз. На сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, а його доказова цінність суттєво переважає будь-який інших доказ, з метою підтвердження чи спростування наявності кровного споріднення між батьками та дітьми.

Так, як слідує зі змісту позову, позивач просить суд виключити відомості про нього як батька з актового запису про народження дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народжений у шлюбі сторін. При цьому, позивачем не надано до позову жодних доказів на підтвердження факту відсутності кровного споріднення між ним та сином ОСОБА_3 .

В даній категорії справ, вирішуються права та інтереси не лише сторін по справі, а й законні права та інтереси дитини, в даному випадку малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має право на сім`ю, на батьківське виховання, та інші немайнові права, що випливають з факту батьківства.

Так, у постанові ВС від 17.03.2020 у справі № 606/2142/18 суд виснував, що під час вирішення справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс інтересів дитини та сторін у справі.

У справах даної категорії суд має враховувати справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами, та приділяти особливу, першочергову увагу найкращим інтересам конкретної дитини.

Визнання позову відповідачем не відповідає законним інтересам малолітнього ОСОБА_3 , який за умови задоволення позову втратить зв`язок з особою, яку він протягом свого життя вважав своїм батьком, іменувався його прізвищем.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем – матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , суперечить інтересам дитини, оскільки у випадку прийняття відмови від позову будуть порушені законні права та інтереси дитини народженої у шлюбі, зокрема право на батьківство та батьківське виховання. У зв`язку з чим, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Одним із засобів доказування є висновки експертів, при цьому, згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 189, 197 ЦПК України, завданнями підготовчого засідання, серед інших є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. При цьому, суд у підготовчому засіданні може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Беручи до уваги викладене, предмет спору та обсяг доказів наданих суду, характер спірних правовідносин, що стосуються прав та інтересів малолітньої дитини, суд вважає за необхідне продовжити судовий розгляд справи, визнавши явку сторін до суду обов`язковою.

Керуючись ст. 2, 4, 43, 49, 189,197, 206, 260-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в прийнятті заяви ОСОБА_2 про визнання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Криворізький відділ ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса), Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про оспорювання батьківства, та продовжити розгляд справи.

В підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 11:00 год 01.04.2025, визнавши явку сторін до суду обов`язковою.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду буде складено о 08:30 год 25.03.2025.

Суддя                                                                        М.В. Березюк