Справа № 2-1092/11

         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          17 листопада 2011 р.  Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді             Жураковського А.І.

         при секретарі                              Пилипів В.І.                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області з участю третьої особи відділу РАЦС Червоноградського міського управління юстиції Львівської області про встановлення факту родинних відносин, тотожності особи та визначення додаткового терміну на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання строку на прийняття спадщини, покликаючись на те, що він являється внуком ОСОБА_2. На час її смерті його не було в м. Червонограді у зв’язку з перебуванням у місцях позбавлення волі. У зв’язку з тим, що документи які б могли підтверджувати їх родинні зв’язки не збереглись, він не має можливості оформити свідоцтво про право на спадщину. Його мати, ОСОБА_3 більш ніж десять років тому виїхала у Росію, з того часу йому про неї нічого не відомо. Факт того, що він дійсно являвся внуком ОСОБА_2 можуть ствердити свідки. Просить позов задовольнити, встановивши факт родинних відносин з його бабусею та  продовжити строк прийняття спадщини після її смерті.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що його мама перебуває в Росії близько двадцяти двох років, інших родичів немає. Його бабуся померла у 2008 році, коли він відбував покарання у місцях позбавлення волі, звідки звільнився у жовтні 2009 році. Після смерті бабусі залишилась квартира по АДРЕСА_1, яка на даний час є опломбованою. Він проживав та зареєстрований в квартирі батька по АДРЕСА_2 та має там свою частку. Де на даний час знаходиться його батько, йому не відомо, вони не спілкувались понад десять років. Уточнивши позовні вимоги просить, встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, оскільки, в актовому записі про смерть було допущено помилку в імені бабусі, а саме зазначено, що її ім’я –ОСОБА_2, що є помилковим так як по всіх документах вона зазначена як ОСОБА_2. Просить позов задовольнити та постановити рішення яким визнати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, встановити факт родинних відносин, а саме, що він являвся внуком ОСОБА_2 та продовжити строк на прийняття спадщини після смерті бабусі.

          Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала не заперечила щодо задоволення позовних вимог.

          Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.09.2002 р. вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Згідно запису акта про укладення шлюбу № 37 від 1.02.1978 р., ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5, її прізвище після укладення шлюбу змінено на  ОСОБА_3. 26.01.1993 року шлюб подружжя було розірвано.

Записом акта про укладення шлюбу № 131 від 25.03.1987 року, стверджується, що  ОСОБА_2, уклала шлюб з ОСОБА_8 та її прізвище після укладення шлюбу –ОСОБА_2.

Як встановлено показами свідка ОСОБА_9, даних нею в судовому засіданні, позивача вона знає як внука ОСОБА_2, яка була її сусідкою. Вона розказувала їй, що внук знаходиться в місцях позбавлення волі, вона писала йому листи, показувала їй його фотографії, чекала, що він повернеться жити в квартиру, зробила ремонт. Про заповіт, нічого не говорила. Померла ОСОБА_2 приблизно у 2008 році, перед Великоднем. З позивачем вона познайомилась в лютому 2011 року, коли приходили працівники ЖЕКу та відкривали опломбовану квартиру. Вона бачила в квартирі фотографії позивача з ОСОБА_2.

З показів свідка ОСОБА_10, даних нею в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_3, була її сусідкою та проживала поверхом вище. З її розповідей, вона знала, що у неї є внук, який знаходиться у місцях позбавлення волі. Про заповіт вона нічого не розповідала, ніхто з родичів до неї не заходив. Після смерті ОСОБА_2, яка померла у 2008 році, квартиру закрили та опломбували. Внук з’явився цього року, вона була присутня коли відкривали квартиру, там знайшли їх сімейний фотоальбом та будинкову книгу.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_12, даних ним у судовому засіданні, він у 1985-1987 роках перебував у цивільному шлюбі з мамою позивача –ОСОБА_3 Вони разом з нею та ОСОБА_1 відвідували бабцю ОСОБА_2. Місце перебування ОСОБА_3 йому не відоме, вони не спілкуються близько п’ятнадцяти років. ОСОБА_2 померла, на її похоронах він не був так як йому про це ніхто не сказав. Він був присутній при відкритті її опломбованої  квартири де знайшли документи на право власності на квартиру та фотографії позивача з бабцею.

Як вбачається з будинкової книги по АДРЕСА_1, була зареєстрована ОСОБА_2, яка згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12819095 від 8.12.2006 р. являлась власником зазначеної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2006 року.

З копії трудової книжки встановлено, що така видана на ім’я –ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно копії актового запису про смерть № 318 від 1.06.2008 р., ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у віці 77 років. Крім того із вказаного документу вбачається, що дані про громадянство та місце народження померлої не вказано у зв’язку з відсутністю її паспорта.

Таким чином, суд вважає що, оскільки відомості в актовому записі про смерть ОСОБА_2 були внесені не з її паспорта а з довідки про смерть, тому остання записана як ОСОБА_2 а не ОСОБА_2.

З пред’явлених та оцінених судом документів на думку суду є беззаперечним те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, являлась однією і тією ж особою, а також була бабусею ОСОБА_1, тому слід встановити вказані факти.

Зазначені факти необхідні позивачу для реалізації свого права на спадщину.

Довідкою про звільнення серії ЛЬВ № 02469, стверджується, що ОСОБА_1 будучи судимим відбував покарання у місцях позбавлення волі з 27.04.2003 р. та був звільнений 22.10.2009 року.

З огляду на наведене, позивач після смерті своєї бабусі, не зміг вчасно звернутись в нотаріальну контору для прийняття спадщини, оскільки відбував покарання у місцях позбавлення волі.

Тому, суд прийшов до переконання, що даний строк слід продовжити, оскільки він пропущений позивачем з поважних причин.

  Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 209, 212, 215,256,259  ЦПК України, 1272  ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є одна і та сама особа.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно являється внуком ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Продовжити ОСОБА_1  строк для прийняття спадщини після померлої баби –ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, надавши додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня вступу рішення в законну силу.

          На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 - ти днів з дня його оголошення, а особами, що не були присутніми під час його оголошення протягом цього ж строку з часу отримання копії рішення.

Суддя:                                                                                       А.  І.  Жураковський