Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/12/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року                                 місто Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого – ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , представника потерпілого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

20 березня 2025 року прокурор подав до суду клопотання про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з продовженням щодо нього ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години до 08 години; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Водночас, прокурор подав клопотання про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: квартира АДРЕСА_2 , застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , з покладанням на нього ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не залишати житло цілодобово за вказаною адресою; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотань прокурор зазначив, що як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна.

Також прокурор вказав, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було вчинено ними у складі організованої групи, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна (вимагання), що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, прокурор зазначив, що підставою для продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , кожного окремо, з урахуванням даних, які їх характеризують, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути їм призначене у разі визнання їх винуватими, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються.

На думку прокурора, продовження щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_9 такого запобіжного заходу з покладанням на них певних процесуальних обов`язків забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігання зазначеним вище ризикам.

Внесення наведених клопотань обумовлено тим, що запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були продовжені до 27 березня 2025 року.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у них підстав та просив їх задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною ОСОБА_9 залишати житло цілодобово, а ОСОБА_8 - у певний період доби, та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо кожного із обвинувачених, законними і обґрунтованими.

Представник потерпілого ОСОБА_18 – адвокат ОСОБА_19 , підтримав клопотання прокурора, оскільки вважає, що ризики на які посилається прокурор, зокрема переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_18 та вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати, жодним чином не зменшились та їм можливо запобігти лише шляхом застосування до ОСОБА_9 такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, а щодо ОСОБА_8 , такого запобіжного заходу як домашній арешт із забороною залишати житло у певний період доби, з покладанням на них обов`язків про які йдеться вище.

Обвинувачений ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечував.

Захисник ОСОБА_15 підтримавши позицію обвинуваченого ОСОБА_8 , проти задоволення клопотання прокурора також заперечував, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим.

Разом із цим захисник зазначив, що в обґрунтування клопотання прокурором жодних доказів не надано.

В той же час ОСОБА_8 тривалий час перебуває під домашнім арештом, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, працевлаштований, жодного разу не порушував покладених на нього обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_9 , проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначивши, що він протягом тривалого часу перебуває під цілодобовим домашнім арештом, не має можливості працювати.

З огляду на викладене ОСОБА_9 заявив клопотання про зміну умов застосованого щодо нього запобіжного заходу – на домашній арешт із забороною залишати житло у період часу з 22 години до 06 години.

Захисник ОСОБА_14 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , оскільки останній тривалий час перебуває під цілодобовим домашнім арештом, зі спливом часу ризики вказані прокурором суттєво зменшилися.

ОСОБА_9 належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, жодного разу не допускав їх порушення, має постійне місце мешкання.

На підставі викладеного захисник заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 умов запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питань, які вирішуються, суд доходить наступного.

Так, згідно із частинами 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частинами 1, 5, 7 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, окрім інших: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 - у вигляді тримання під вартою, був застосований 08 вересня 2021 року.

Підставою для прийняття такого рішення слідчим суддею стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення – особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яка підтверджувалася зібраними у кримінальному провадженні доказами, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду; знищенню, схованню або спотворенню будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконному впливу на потерпілих та свідків; перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином; вчиненню іншого кримінального правопорушення, продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрюється зазначена особа.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_9 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – до 11 грудня 2021 року, включно.

Підставою для прийняття такого рішення стала наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_9 , кримінального правопорушення – особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зміст яких наведений вище.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2021 року, постановленої під час підготовчого судового засідання, щодо обвинуваченого ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був неодноразово продовжений судом, останній раз по 01 квітня 2023 року.

30 березня 2023 року запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_9 був змінений - на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Цей запобіжний захід в подальшому був неодноразово продовжений, останній раз до 27 березня 2025 року.

До цієї ж дати, відносно обвинуваченого, були продовжені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на останнього при зміні запобіжного заходу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 січня 2023 року скасовано ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 січня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у тому числі щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .

Разом із цим зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції частково задоволено клопотання прокурора.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати житло у період часу з 20 до 08 години на строк до 11 березня 2023 року.

При цьому на обвинуваченого ОСОБА_8 було покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Підставою для прийняття такого рішення судом апеляційної інстанції стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на січень 2023 року певною мірою продовжували існувати, однак суттєво зменшились.

Також апеляційним судом було враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, працював до затримання, а також його роль згідно із обвинуваченням, а саме те, що він не вчиняв активних основних дій щодо інкримінованого злочину, та виконував посередницькі функції.

У подальшому згаданий запобіжний захід та обов`язки було неодноразово продовжено, останній раз до 27 березня 2025 року.

На даній стадії суд позбавлений можливості робити будь – які висновки щодо обґрунтованості підозри, оскільки з моменту надходження обвинувального акта до суду змінюється процесуальний статус підозрюваної особи на обвинуваченого (ч. 1, ч. 2 ст. 42 КПК України), і вказаній особі висувається обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК України).

У свою чергу, обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються.

Так, відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» суд зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Враховуючи наведені вище критерії, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань у цій стадії кримінального провадження, вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування ОСОБА_8 і ОСОБА_9 було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення – особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України – вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, на обґрунтування чого зібрані докази, про які йдеться в реєстрах матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, які додані до обвинувальних актів.

Оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, суд, враховуючи викладене доходить висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо обвинувачених.

Так, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вказане свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які хоча і мають постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, усвідомлюючи обсяг висунутого їм обвинувачення та покарання, яке може бути їм призначене у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованого злочину, можуть вдатися до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

До того ж суд зазначає, що даний ризик, в умовах воєнного стану, який діє в Україні, є досить вагомим.

Надаючи оцінку ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків (потерпілих) може бути визнано на початкових стадіях процесу.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими і свідками у кримінальному провадженні, в тому числі й на стадії судового розгляду - надаються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ст. ст. 352, 353 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого і свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, те, що потерпілий, який згідно із обвинувальним актом був безпосереднім учасником подій вчинення злочину щодо нього, судом не допитаний, як і не допитані свідки у даному кримінальному провадженні, суд доходить висновку про існування ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків з боку обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , ступінь якого не зменшився.

Проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинувачених, їх соціальні зв`язки, репутацію та майновий стан, у сукупності з обставинами інкримінованого їм кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наведені обставини об`єктивно вказують на наявність ризику вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До того ж в іншому кримінальному провадженні ОСОБА_8 26 жовтня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України – під час дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у даному кримінальному провадженні.

На даний час обвинувальний акт у другому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 перебуває у стадії судового провадження у Ленінському районному суді міста Харкова.

З огляду на викладене суд доходить висновку про доцільність продовження застосованого щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Разом з тим, при визначенні часових рамок домашнього арешту, суд враховує, що ОСОБА_8 тривалий час перебуває під домашнім арештом із забороною залишати житло у період часу з 20 години до 08 години, жодного разу його умови не порушував, як і не порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, є працевлаштованою особою та має міцні соціальні зв`язки.

За таких обставин суд доходить висновку про можливість зміни умов домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , зокрема часових обмежень щодо заборони залишати житло – на період часу з 22 години до 06 години, із продовженням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які йдеться у клопотанні прокурора, що є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, приймаючи до уваги, що під час перебування під цілодобовим домашнім арештом, застосованим згідно із ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2023 року, ОСОБА_9 не порушував встановлених щодо нього обмежень та належним чином виконував процесуальні обов`язки, для надання йому можливості працевлаштуватися та самостійно утримувати себе, а також матір, яка має незадовільний стан здоров`я та потребує сторонньої допомоги, суд вважає за можливе пом`якшити умови домашнього арешту щодо нього на наступні два місяці із забороною залишати житло у період часу з 20 години до 08 години, з продовженням обов`язків згідно із ч. 5 ст.194 КПК України, зокрема: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , з 20 години до 08 години; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Таким чином клопотання прокурора, обвинуваченого ОСОБА_9 , а також захисника ОСОБА_14 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 331, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 – задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 години до 06 години, строком на два місяці, тобто по 21 травня 2025 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 години до 06 години, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту у визначений судом час після сигналу «Відбій повітряної тривоги»;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_9 – задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_14 про зміну умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 20 години до 08 години за адресою: квартира АДРЕСА_2 , щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, тобто по 21 травня 2025 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , з 20 години до 08 години, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту у визначений судом час після сигналу «Відбій повітряної тривоги»;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_9 та ОСОБА_8 визначити по 21 травня 2025 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинувачених, які перебувають під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цих осіб, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , обов`язків покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, їх захисникам та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                 ОСОБА_1

Суддя                                         ОСОБА_2

Суддя                                         ОСОБА_3