Справа № 758/3444/25

3/758/2225/25

Категорія 331

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

24 березня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2025 року о 21 годині 15 хвилин, в м. Києві, на просп. Європейського Союзу, 17б, ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння нецензурно лаявся. На законну вимогу інспектора припинити адміністративне правопорушення, а саме нецензурну лайку, не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі в адресу поліцейських та шорхав за одяг, кидався битися, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в учиненому визнав та щиро розкаявся.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Ст. 185 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку.

Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення дій, зазначених у диспозиції, незалежно від настання шкідливих наслідків.

Водночас стаття 185 КУпАП містить дві різні форми вчинення адміністративного правопорушення:

- "злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків". Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред`являються у процесі виконання ним службових обов`язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;

- "вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їхньою участю в охороні громадського порядку". Отже, законність вимог зазначених посадових осіб пов`язана лише "з їх участю в охороні громадського порядку".

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених, проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.92 роз`яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили винною особою.

Отже, злісна непокора виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Винність ОСОБА_1 у вищезазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 25 лютого 2025 року серії ГП № 549438, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- поясненнями ОСОБА_2 від 25 лютого 2025 року, яка зазначила, що бачила, як водій автомобіля марки «Тойота», в нетверезому вигляді чіплявся до перехожих і вдарив автомобіль припаркований у дворі за адресою: пр-т. Правди, 17б;

- поясненнями ОСОБА_3 від 25 лютого 2025 року, який вказав, що став свідком, як особа, яка керувала транспортним засобом марки «Toyota», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 намагався виїжджати з двору за кермом авто в стані алкогольного сп`яніння, також при спробі керування в`їхав заднім ходом в авто марки «Opel». Хотів втекти від поліції та був затриманий співробітниками поліції;

- диском з відеозаписами події від 25.02.2025 року.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, а тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено здійснені інспекторами патрульної поліції відеозаписи події, яка відбулась 25.02.2025, та які долучено до матеріалів справи.

Зафіксовані відеозаписами обставини та події, які були здійснені поліцейськими, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, відповідають суті правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 549438 від 25.02.2025, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити його, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису від 25.02.2025, убачається, що за адресою: м. Київ, просп. Європейського Союзу, 17б, ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння нецензурно лаявся. На законну вимогу інспектора припинити адміністративне правопорушення, а саме нецензурну лайку, не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі в адресу поліцейських та шорхав за одяг, кидався битися.

Суд зауважує, що події, зафіксовані відеозаписами від 25.02.2025, відповідають суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 549438 від 25.02.2025, та дані відеозаписи є послідовними, оскільки безпосередньо на них зафіксовано дату їх проведення та хронологія часу вчинення відповідних дій, які відбувались 25.02.2025.

Докази, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 25.02.2025 за участі ОСОБА_1 , а також підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 549438 від 25.02.2025 ОСОБА_1 суду не надано.

Відтак, суд доходить висновку, що 25.02.2025 уповноважені особи (працівники поліції) під час запровадженого воєнного стану в України при застосуванні превентивних заходів діяли у спосіб та в межах наданих їм законодавством України службових повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення.

Відповідно до ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із п. п. 4, 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.

У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Як установлено судом, здійснений працівниками поліції відеозапис подій від 25.02.2025 є послідовним, оскільки безпосередньо на ньому зафіксовано дату його проведення та хронологія часу вчинення відповідних дій, які відбувались 25.02.2025 за участю працівників поліції та ОСОБА_1 .

При цьому, доказів, які б свідчили про протилежне суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а саме злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, яка виразилась відмовою ОСОБА_1 від виконання 25.02.2025 усіх наполегливих, неодноразово повторених законних вимог поліцейського, яка, в свою чергу, свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, доведена повністю.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ст. 185, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі п. «г» ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 є багатодітним батьком, суддя дійшов висновку про можливість звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 23, 33, ст. 185, 284, 287,294, 303, 307,308 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов