1Справа № 335/1558/25 3/335/685/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року                         м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 243433 від 10.02.2025 року, водій ОСОБА_1 06.02.2025 року, о 16 годині 26 хвилин, керуючи транспортним засобом «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 (ІНЗ «ФОКС»), по вул. Перемоги, біля буд. 64, у м. Запоріжжі, будучи учасником ДТП, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 а Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що у зазначений у протоколі час і місці він керував своїм автомобілем, виїжджаючи зі стоянки випадково зачепив інший автомобіль. Після цього зупинився та, оскільки шкода, завдана внаслідок ДТП автомобілю іншого учасника події, була незначна, вони домовилися на місці, що він її відшкодує. Тому після того як домовилися він поїхав, бо поспішав до лікарні. Наполягав, що умислу на вчинення адміністративного правопорушення він не мав.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.10.а Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Судом досліджено докази, надані на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №243433 від 10.02.2025 року за ст. 122-4 КУпАП, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 243428 від 10.02.2025 року за ст. 124 КУпАП; схему місця ДТП від 06.02.2025 року; фотоматеріали; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що 06.02.2025 року, о 16 годині 26 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 (ІНЗ «ФОКС»), по вул. Перемоги, біля буд. 64, у м. Запоріжжі, став учасником ДТП.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.

Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди виражається у діях учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямованих на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Проте, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди дії водія ОСОБА_1 не були спрямовані на приховання відповідних обставин. Після ДТП ОСОБА_1 зупинив його транспортний засіб, підійшов до іншого учасника події, оглянув його автомобіль, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 . При цьому, наведені у судовому засіданні доводи ОСОБА_1 щодо врегулювання між сторонами питання про відшкодування завданої внаслідок шкоди матеріалами справи не спростовано.

На підставі досліджених доказів суд приходить до висновку про недоведеність наданими матеріалами наявності в діях ОСОБА_1 умислу на приховання факту дорожньо-транспортної пригоди або обставин її скоєння. Встановлені судом обставини належними доказами не спростовано, свідків події не встановлено.

Дослідивши та оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять даних, які б достовірно доводили порушення ОСОБА_1 п. 2.10.а Правил дорожнього руху, а отже й достовірно об`єктивних даних на підтвердження факту вчинення останнім дій, які мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Надані суду докази, на переконання суду, є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Коробов проти України»).

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Таке положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, інкримінованого ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини недоведеності поза розумним сумнівом матеріалами справи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 9, 122-4, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                                В.В. Калюжна