Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-16405\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальчук С.Я.
99 Доповідач Франко В. А.
УХВАЛА
Іменем України
28.11.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Белінської І.М.
суддів Савченко С.О.
Франко В.А.
розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2010 року
в с т а н о в и л а :
27 квітня 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2006, 2007, 2008 та 2009 роки.
Посилався на те, що має статус дитини війни і відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не виплачував йому у передбаченому законом розмірі.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2010 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача по не нарахуванню ОСОБА_3 підвищення пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року та зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року.
У задоволенні решти вимог суд відмовив.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач рішення суду не оскаржив.
Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення у визначених статтею 195 КАС України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.
Встановлено, що позивач, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набув статусу дитини війни.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
З 2007 року управлінням Пенсійного фонду йому не нараховувалися кошти, передбачені ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", у встановленому цією нормою розмірі.
При вирішенні справи суд обгрунтовано виходив з того, що рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп від 22 травня 2008 року положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими відповідно було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та внесено зміни до неї, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи наведене, не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування судом до спірних правовідносин положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Виходячи з наведеного, суд обгрунтовано визнав протиправною бездіяльність відповідача по не нарахуванню ОСОБА_3 підвищення пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року та зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року.
Суд вирішив справу в порядку цивільного судочинства відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року № 1691-У1, який був чинним на час ухвалення судом рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 212, 254 ч.5 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області відхилити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді