ГАГАРИНСКИЙ РАЙОННЫЙ СУД ГОРОДА СЕВАСТОПОЛЯ

        99045, г. Севастополь, ул. Вакуленчука, 3                  тел.:(0692) 24-32-59, 24-03-41

1 інстанція

код суду 2702

справ №2-3358/2009

справа №2-836/2010

справа №2-379/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року                                                             Гагарінський районний суд

                                                                                               міста Севастополя

у складі:

головуючого судді      Бессараб Л.М.

при секретарі               Сидорук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 і Акціонерного комерційного Банку «Форум»про визнання угоди недійсної

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися у квітні 2009 року  до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості  по тих підставах, що   25 грудня 2007 року  між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №465/07/21-КЕе про надання кредиту, відповідно до якого позивач надав відповідачу в тимчасове користування на умовах  повернення, строковості, платності  грошові кошти в сумі 9900  доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту 14 грудня 2009 року зі сплатою 24%  річних на споживчі потреби. В якості забезпечення договору виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які склали відповідний договір з банком. Погашення кредиту та сплата відсотків повинні відбуватись у порядку та строки, які визначені кредитним договором, згідно з графіком.

Порушення графіку повернення кредитних коштів та відсотків згідно договору, є підставою для  вимоги дострокового повернення кредиту та неустойки. Згідно п.3.2.6. кредитного договору Банк має право стягувати з боржника пеню та штраф за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору.

У відповідність з п. 3.3.2. договору, боржник повинен повернути банку суму кредиту згідно до графіка повернення кредиту та сплати відсотків, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, а також , за вимогою банка, сплатити можливі штраф та пеню.

У відповідність з вимогами п.2.1. договорів поруки поручителі зобов’язані у випадку невиконання або порушення боржником своїх зобов’язань перед банком погасити заборгованість за кредитним договором, а саме: суму кредиту в розмірі 9 900 доларів США, відсотки за кредитом, відсотки простроченого боргу та інші платежі, передбачені договором.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 тільки частково  повернув банку кредит та сплатив відсотки за користування ним.  Поручителями кредитні зобов’язання також не виконані.

У випадку невиконання зобов’язань за кредитним договором боржник та поручителі відповідають  перед кредитором як солідарні боржники –у відповідність з п.3.1 кредитного договору.

У відповідність з п. 2.8. кредитного договору за несвоєчасне  повне або часткове повернення кредитних коштів і за несвоєчасне  повне або часткове повернення відсотків боржник несе повну відповідальність усім своїм майном, на яке може бути звернення стягнення. Поручителя також мають зобов’язання відповідати усім своїм майном пред банком у випадку порушень боржником умов договору.

За станом на 25 березня 2009 рік заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором  №0465/07/21- КЕе від 25 грудня 2007 року складає:

- 32 542 грн 51 коп  /еквівалент 4226.30  доларів США за курсом НБУ  на 06.03.2009/- заборгованість за основної суми кредиту

- 12 790 грн 24 коп /еквівалент 1661.07 доларів США за курсом НБУ на 06.03.2009 року/- прострочена заборгованість по основної сумі кредиту

- 365 грн 66 коп /еквівалент 47.10 доларів США за курсом НБУ на 06.03.2009 року/ -  заборгованість по нарахованим відсоткам

- 3 630 грн 43 коп /еквівалент 471.48 доларів США за курсом на 06.03.2009 року/ -  прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам

- 469 грн 68 коп /еквівалент 61 долару США за курсом НБУ на 06.03.2009 року/ - пеня в розмірі 0,2% за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитом

- 821 грн 57 коп  –штраф в розмірі 5% від несвоєчасно сплачених внесків за кредитом. Загальна сума заборгованості складає 52 097 грн 84 коп.

Позивачем неодноразово направлялися претензії про наявність заборгованості . однак, і до тепер сума заборгованості не погашена.     

До суду звернулась ОСОБА_6. в якості 3-ї особи, яка заявляє самостійні позовні вимоги до  АКБ «Форум»про визнання кредитного договору недійсним по тих підставах, що АКБ «Форум»не мав права на укладення договору без її дозволу, тому що вона є дружиною  і погашає  кредит з спільних коштів. Про укладення кредитного договору вона дізналася тільки в 2010 році, коли отримала повідомлення від суду. Просить визнати кредитний договір між Банком та її чоловіком недійсним без застосування наслідків визнання угоди недійсною.

В судовому засіданні представник позивача збільшив розмір суми, яка підлягає стягненню з відповідачів з урахуванням терміну несплати- в розмірі 59 776 грн 17 коп –заборгованості по сумі кредиту  та відсоткам та в розмірі 30 855 грн 40 коп –заборгованості за  неустойкою  та   підтримав  позовні вимоги  по вище вказаних підставах. Просив їх задовольнити. Позовну заяву ОСОБА_6 не визнав, пояснивши, що банк має ліцензію на здійснення операцій з валютними коштами а тому доводи представника ОСОБА_6 вважає необґрунтованими і просить  залишити їх  без задоволення

Представник позивача в судовому засіданні надав заперечення щодо зустрічного позову, де  обґрунтовує  законність надання банком кредиту у іноземній валюті; вважає, що у випадку наявності у банка відповідної генеральної  ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України. Також повідомив суду, що відповідачу надавалась можливість вибору валюти кредитування, а тому він міг передбачити зміни курсу гривні у відношенні до дол. США, та з’ясувати, на яких умовах укладається договір, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначити для себе правила подальшої поведінки.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився та пояснив, що відповідач ОСОБА_3 не має можливості сплачувати валютні грошові зобов’язання, тому що це потягне для нього адміністративну відповідальність, оскільки він не має індивідуальної ліцензії на здіснення операцій з валютними коштами. Про необхідність наявності такої ліцензії представники банку ОСОБА_7 не повідомили, а слід, банк «Форум»займається нечесної підприємницькою практикою. Усі угоди, що укладаються внаслідок нечесної підприємницької практики –це недійсні угоди, а тому просить визнати укладений між Банком та ОСОБА_7 кредитний договір недійсним. Погодився з позовом ОСОБА_6 та просить його задовольнити.

Представник 3-ї особи ОСОБА_6, що заявляє самостійні вимоги, в судовому засіданні  підтримав позов ОСОБА_6 з тих підстав, що відповідач ОСОБА_3 –є її чоловіком. До 2010 року вона не знала про наявність у свого чоловіка кредитних зобов’язань, поки не знайшла повістку до суду. Своєї згоди на укладення чоловіком кредитного договору вона не давала. Посилаючись на ст.. 65 СК України, вважає, що для укладення  договору на цінне майно, необхідно мати письмову  згоду дружини. В даному випадку валютні кошті –це теж цінне майно, однак, Банк не витребував в неї письмову згоду,    підстав, на яки посилався представник ОСОБА_3  Крім того,   за     та подав  зустрічний позов про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними. Позовні вимоги мотивував відсутністю у позивача індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу, що на його думку суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 Цивільного кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.. 35 Закону України «Про національній банк  України». Також посилався на вимоги ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно з якою надання кредиту у дол. США, є зловживанням правом та фактором, який значно погіршує становище позичальника порівняно з банком в разі настання знецінення національної валюти України, та стверджував, що умови кредитного договору порушують вимоги ст. 3 ЦК України, а саме те, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовістність та розумність.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов банка підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

При цьому згідно зі статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до статті 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж Декрету.

Відповідно до пункту 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене постановою Правління НБУ N 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 року за N 730/5921), за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року N 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.03 грудня 2001 року Національним банком України видано АКБ «Форум»банківську ліцензію №62 на право здійснювати  банківські операції, в тому числі  щодо розміщення  залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на влсний різик та письмовій Дозвіл  №62- 5 від 22.09.2009 року

Виходячи з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то і стягнення відсотків за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий відсоток не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима, також є законним.

Також помилковим є посилання відповідача на невідповідність умов кредитного договору загальним засадам цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦК України), а також стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Це  не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним бо, укладаючи такий договір, сторона з'ясовує, на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначає для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однієї зі сторін.

Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача виникла заборгованість, яка складається з заборгованості, визначеної позивачем та підтвердженої розрахунком, якій суд вважає вірним, а тому –таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені судові витрати. Тобто, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1700 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

У позові ОСОБА_6 суд вважає за необхідне відмовити  з наступних підстав.

Згідно до ст.. 60 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності  подружжя. Згідно ст.. 61 СК України, об’єктом права спільної сумісної подружжя може бути будь-яке майно, з винятком виключеного  з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, яке було одержано за цим договором, є об’єктом права  спільної сумісної власності подружжя. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Стаття 65 СК України стосується договорів, які подружжя або один з них укладає з іншими особами щодо майна, яке їм належить на праві спільної сумісної власності. В даному випадку при укладенні кредитного договору і триманні грошових коштів від позивача, ОСОБА_3 не розпорядився майном, яке належало сім’ї а праві спільної сумісної власності, а тому, підстав, які передбачені ст.. 215 ЦК України для визнання кредитного договору між ПАБ «БАНК ФОРУМ»немає, і позов ОСОБА_6 не заснованій на законі.   

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 533, 611, 612, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов  Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_8 на користь позивача Публічного Акціонерного Товариства «БАНК ФОРУМ»суму боргу за кредитом та процентами в в розмірі 469 доларів США 78 центів, що еквівалентно 5976 грн 17 коп за курсом НБУ на 28 січня 2010 року –8,0024 та неустойку /штраф, пеня/ у розмірі 30 855 грн 40 коп, а всього суму в розмірі 90631 грн 57 коп .

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 на користь позивача державне мито в розмірі 906 грн 30 коп, а саме- по 302 грн 10 з кожного.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 на користь позивача витрати на ІТЗ судового розгляду суму в розмірі 30 грн, а саме по 10 грн з кожного.

Позов ОСОБА_10 до ОСОБА_7, Публічного акціонерного товариства „БАНК ФОРУМ” про визнання право чину недійсним –залишити без задоволення

Рішення може бути оскаржене в апеляційну інстанцію через Гагарінський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів після оголошення рішення апеляційної скарги з її копіями

З оригіналом згідно

Рішення не набрало чинності

Суддя Гагарінського районного суду

міста Севастополя Л.М. Бессараб