Справа  № 2-а-10738/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року                                                                                 м. Бердянськ

Суддя  Бердянського міськрайонний суду Запорізької області Гагут Л.І.,  розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,

встановила:

25.03.2011 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в Бердянському районі (правонаступником якого є управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області), щодо не нарахування йому доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.10.2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати здійснити нарахування та виплатити зазначену доплату до пенсії.

Представник відповідача УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області Скрипчук Л.В. надала суду письмові заперечення на позов, в яких просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає що з набранням чинності 01.01.2006 р. Закону України № 2195 дія ст. 6 цього Закону була призупинена на 2006 рік, а після внесення змін до законодавства було передбачено поетапне за провадження такого підвищення. У 2007 році підвищення пенсій дітям війни виплачувалося в порядку, встановленому ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала виплату такого підвищення особам, що є інвалідами війни у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №6- рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними відповідні норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України №2195 було врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і дітям війни пенсії були підвищені на 10% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»і з 22.05.2008 рік позивачу щомісячно виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що з 01.10.2008 року і по теперішній час складає  49,80 грн. Також представник відповідача зазначає, що відповідно до ст.7 Закону України №2195, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»визначено, що фінансування ст.6 цього Закону проводиться з державного бюджету, який затверджує Верховна Рада, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Посилається також на принцип цільового використання бюджетних коштів, невизначеність розміру пенсії, з якої слід розраховувати підвищення, не визначеність механізму розрахунку підвищення пенсії, не визначеність органу, який повинен проводити рахунок та невизначеність джерел з яких має виплачуватися пенсія, невизначеність процедурного порядку здійснення призначення і виплати пенсії. Також представник відповідача наполягає на розгляді справи в межах строку звернення до адміністративного суду.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Ухвалою від 28.03.2011 року відкрито провадження по справі.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується наявним у нього посвідченням (а.с. 5). Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем - позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області, яким позивачу, як особі зі статусом «дитини війни»не в повному обсязі виплачувалось підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України № 2195- ІV від 18.11.2004 р., яке повинно було бути розраховане виходячи із мінімального розміру пенсії за віком. Фактично з 01.10.2008 року і по теперішній час відповідач проводив виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн. згідно з п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 520 від 28.05.2008 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення щодо невизначеності органу виплати підвищення пенсії судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Відповідно до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління.

Відповідач по справі заперечуючи проти позову, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України повинен був доказати правомірність своєї бездіяльності стосовно позивача. Таких доказів відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види соціального забезпечення.

Відповідно до ч. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2008 року, текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено у наступній редакції : «Дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», та таким чином, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було відновлено в попередній редакції.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, у тому числі є обов'язковим до врахування усіма судами  України  при  вирішенні спорів.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу. Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005 року, що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про держаний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-VI, норми та положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України N 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року N 745 застосуванню підлягає положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідач в період з 01.10.2010 року по 22.07.2011 рік включно повинен нарахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахування раніше проведених виплат.

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України , ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 99-102, 158-163, 167, 183-2, 186, 256 КАС України, ст.5-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про держаний бюджет України на 2011 рік», п. 5 постанови Кабінету Міністрів України N 745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», суддя,

постановила:

Адміністративній позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.10.2010 року по 22.07.2011 рік включно.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.10.2010 року по 22.07.2011 рік включно, з урахуванням різниці, яка вже була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                                                      Л.І. Гагут