Справа № 1-1147/2011
В И Р О К
іменем України
"27" вересня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Колесник Л.А.
при секретарі Шилохвості А.І.
за участю прокурора Харлова О.О.
провівши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва розгляд кримінальної справи по обвинуваченню:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньо - спеціальною освітою, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні хворого сина, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України,-
в с т а н о в и в:
7 липня 2011 року близько 17 години ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні сауни «Релакс», розташованої по пров. Будівельників, 2/8 в м. Києві, погодилася на прохання свого знайомого ОСОБА_2 вчинити звідництво для розпусти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 зателефонувала зі свого мобільного телефону «НОМЕР_2»на номер мобільного телефону «НОМЕР_1», який належить ОСОБА_3 та, достовірно знаючи про те, що остання займається проституцією, запропонувала їй вступити, з раніше незнайомим ОСОБА_2, в статеві відносини за грошову винагороду в приміщенні сауни, на що ОСОБА_3 погодилася.
Після чого, за попередньою домовленістю з ОСОБА_1, в приміщення сауни прийшла ОСОБА_3, яка вступила в статеві відносини з раніше незнайомим їй ОСОБА_2, за що отримала грошову винагороду в сумі 200 грн.
Будучи допитаною в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнала повністю, щиро розкаялася, повністю підтвердила свої покази, які надавала під час досудового слідства, та пояснила суду, що вона проживає з батьками та сином, який є інвалідом дитинства, однак для того, щоб навчатися в учбовому закладі вони не оформлювали йому інвалідність. Наприкінці травня 2011 року вона відпочивала в кафе «Ескалібур»та познайомилась з дівчиною на ім’я ОСОБА_3, яка розповіла їй, що займається проституцією. Вони обмінялись номерами телефонів. 7 липня 2011 року близько 17 години вона перебувала в приміщенні сауни «Релакс», яка розташована по пров. Будівельників, 2/8 в м. Києві, зі своїм знайомим ОСОБА_2 Останній їй розповів, що в нього немає постійної дівчини, та що він ніколи не користувався послугами повії. Вона розповіла, що у неї є телефон однієї повії а ОСОБА_2 попросив викликати її до сауни для надання послуг за винагороду. Вона зателефонувала ОСОБА_3 та запитала чи не бажає вона надати послуги сексуального характеру за грошову винагороду, на що остання погодилась. Через деякий час ОСОБА_3 приїхала до сауни. Вона передала ОСОБА_3 200 грн., які їй передав ОСОБА_2, за надання послуг сексуального характеру. Вона вийшла з приміщення, де залишила вдвох ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Згодом вони вийшли з приміщення, а до сауни зайшли правники міліції.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_1 просила суд не допитувати свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджуються з досудовим розслідуванням.
Покази підсудної ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин злочину, добровільності та істинності її позиції.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудної ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.
Дії підсудної ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 302 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила звідництво для розпусти.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання підсудній ОСОБА_1, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, її ставлення до вчиненого злочину, дані про особу підсудної, яка щиро розкаялася у вчиненому злочині, має на утриманні хворого сина, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, від її дій не настало тяжких наслідків.
Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудної ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття у вчиненому злочині, утримання хворого сина.
Судом не встановлено обставин, які б у відповідності до вимог ст. 67 КК України, обтяжували покарання підсудної ОСОБА_1
Враховуючи особу підсудної, ставлення її до вчиненого, конкретні обставини справи, обставини встановлені під час судового слідства, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо при призначенні їй покарання у виді штрафу.
Речові доказ по справі: використаний презерватив, який зберігається в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві –необхідно знищити (а.с.10-11); 1 купюру номіналом 200 грн. серії ЄД № 3378697, які зберігаються в фінансовій частині Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві –необхідно конфіскувати в доход держави (а.с.18-19); мобільний телефон «Нокіа», імеі НОМЕР_3, з встановленою сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф»№ НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, який переданий під зберігальну розписку підсудній ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 81 КПК України, - необхідно залишити ОСОБА_1; мобільний телефон «Моторола», імеі НОМЕР_4, з встановленою сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф»№ НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 який переданий під зберігальну розписку свідку ОСОБА_3, у відповідності до вимог ст. 81 КПК України, - необхідно залишити ОСОБА_3 (а.с.12-17).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд –
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_1, підписку про невиїзд з постійного місця проживання, до вступу вироку в законну силу - залишити без зміни.
Речові доказ по справі: використаний презерватив, який зберігається в камері схов речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві –знищити (а.с.10-11); 1 купюру номіналом 200 грн. серії ЄД № 3378697, які зберігаються в фінансовій частині Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві –конфіскувати в доход держави (а.с.18-19); мобільний телефон «Нокіа», імеі НОМЕР_3, з встановленою сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф»№ НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, який переданий під зберігальну розписку підсудній ОСОБА_1, - залишити ОСОБА_1; мобільний телефон «Моторола», імеі НОМЕР_4, з встановленою сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф»№ НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 який переданий під зберігальну розписку свідку ОСОБА_3, - залишити ОСОБА_3 (а.с.12-17).
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: