Справа № 22-ц-3209/11 Головуючий у 1 інстанції: Карнасевич Г. І.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Бойко С.М., Федоришина А.В.
При секретарі: Кубішин І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 червня 2010 року, -
ВСТАНОВЛЕНО:
Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на спадкове майно.
Визнано за ОСОБА_4, як спадкоємцем ОСОБА_6, право власності на 24/100 частини житлового будинку площею 77,3 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1, та ? частину приналежних до нього гаражу, сараю, убиральні, огорожі, криниці; ? частину земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку; ? частину житлового будинку площею 74,1 кв.м. розташованого в АДРЕСА_1"б", та ? частини належної до даного будинку сараю та убиральні.
Визнано частково недійсним договір купівлі –продажу №933 від 30.04.2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_1 та нотаріально посвідчений 30.04.2009 року приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_7 в частині купівлі –продажу ? частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, та ? частини приналежних до нього господарських будівель та споруд (сараю, убиральні, криниці"; поділу в натурі земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої в АДРЕСА_1 та купівлі –продажу частини цієї земельної ділянки площею 500 кв.м.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, покликаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Стверджують, що позивачка по справі не представила суду належних доказів, які підтверджували б наявність майна ОСОБА_6 Останній після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 звертався в суд з позовом про поділ майна подружжя, а в подальшому відмовився від позову за безпідставністю. А тому будучи власником спірного майна вона мала право укладати договір купівлі –продажу.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 60 СК України майно набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 являлися подружжям та від спільного проживання в них народилась дочка ОСОБА_4 –позивачка по справі. За життя ОСОБА_6 склав заповіт на користь ОСОБА_4 Подружжя ОСОБА_2 розірвали шлюб 04.03.2006 року.
За час спільного подружнього життя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 нажили наступне майно: 48/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 77,3 кв.м., житлова площа –48,8 кв.м., до будинку належить прибудинкова територія - земельна ділянка площею 0,1000га, яку приватизовано, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданий Самбірською міською радою від 04.05.2001 року №1875 на ім'я ОСОБА_2, гараж, сарай розташовані на даній земельній ділянці, ? частина житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 загальною площею 74,1 кв.м., житлова площа –52,3 кв.м.
Згідно договору купівлі –продажу №933 від 30.04.2009 року, нотаріально посвідчений 30.04.2009 року приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила будинок АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції вірно виходив з того, що спірне майно було набуте ОСОБА_6 та ОСОБА_2 під час перебування в шлюбі та спільного проживання, та правовстановлюючі документи на таке були оформлені на ОСОБА_2
Оскільки ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, склав заповіт на користь ОСОБА_4, то судом підставно визнано частково недійсним договір купівлі –продажу від 30.04.2009 року, так як на момент вчинення оспорюваного правочину ОСОБА_2 належала ? частина відчуженого нею будинку з приналежними будівлями та спорудами.
Безпідставними є покликання апелянта на відсутність майна у ОСОБА_6, так як ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19.09.2006 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, у зв'язку з відмовою від позову, оскільки ОСОБА_6 просив закрити провадження по справі так як сторони досягли згоди про добровільний поділ спірного майна, а не відмовився від права на майно, яке належало йому на праві спільної сумісної власності.
Що ж стосується покликань апелянтів на договір купівлі –продажу 1976 року на підставі якого ОСОБА_2 (ще до укладення шлюбу) набула у власність житловий будинок АДРЕСА_1, то такого на даний час не існує. На місці старого будинку подружжя збудувало новий житловий будинок на який 16 червня 1988 року, на ім'я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності за №243.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_10 про визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, за недоведеністю позовних вимог. А відтак не заслуговують уваги пояснення апелянтів про те, що даний будинок був побудований ОСОБА_3 і її чоловіком та не є спільним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення таких.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 –відхилити.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: