Справа № 22-ц-4992/11 Головуючий у 1 інстанції: Бущак Є. О.
Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н. .
суддів: Каблака П.І., Бойко С.М.
при секретарі: Купчак О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень « ( СМАП ) на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 14 липня 2011р.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 14 липня 2011р. задоволенно позов ОСОБА_2 про поновлення його на роботі в посаді інспектора відділу «Шегині «Західного територіального управління Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень « , з якої його було звільнено наказом № 1174-П від 22.11.10р. за п.1 ст.40 КЗпП України у зв»язку із скороченням штату ( а.с.5-6) та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Поновлено позивача на посаді інспектора відділу СМАП «Шегині «Західного територіального управління Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень «. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12 517 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судові витрати у справі в дохід держави. Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі місячного платежу звернуто до негайного виконання.
Рішення суду оскаржив відповідач - Державне підприємство «Служба автомобільних перевезень «. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необґрунтованість. Зокрема зазначає, що поза увагою й належною оцінкою з боку суду залишились доводи відповідача й представлені ним докази про наявність у відповідача змін в організації виробництва , які власне і призвели до скорочення чисельності та штату працівників у структурних підрозділах Західного територіального управління, так і повного дотримання відповідачем положень ст.49-2 КЗпП України при розірванні трудового договору з позивачем.
Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному його обсязі.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В цьому зв»язку, на відповідача покладається обов»язок довести дотримання ним вимог, що містяться в роз»ясненнях викладених у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р., з наступними змінами і доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів «, а саме наявності у нього змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників , додержання ним законодавства, що регулює вивільнення працівників, доказів відмови працівника від переведення на іншу роботу, чи відсутності у власника можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу , дотримання встановлених законом строків попередження про наступне вивільнення.
Як вбачається із порівняльного аналізу наявних у справі копій штатних розписів Західного територіального управління СМАП ( а.с.73-74) станом на 18.08.10р. загальна чисельність усіх посад інспекторів у відділах «Шегині»та «Смільниця «становила 27 посад, а станом на 20.11.10р. їх чисельність зменшилася до 21 посади, тобто скоротилася на 6 одиниць.
Довівши цей факт, відповідачу разом з тим належало подати докази про відсутність у позивача переваг для залишення на роботі перед кожним із 21 інспекторів , що залишились у відділі СМАП «Шегині», та про вжиті ним заходи для його працевлаштування у інших структурних підрозділах підприємства чи відсутності такої можливості. Таких доказів відповідачем не подано, більше того, наявними у справі документами наочно підтверджено, що скорочення посади, яку займав позивач до його звільнення фактично не відбулося , оскільки шляхом проведення реорганізації, таку після її ліквідації у відділі «Смільниця»було відновлено цього ж дня у відділі «Шегині» ( а.с. 44).
Укладаючи 18.05.10р. з позивачем у письмовій формі трудовий договір шляхом видання відповідного наказу ( а.с. 36), сторони за взаємною згодою узгодили його обов»язкові умови, якими власне є строковий характер трудового договору обумовлений часом перебування інспектора ОСОБА_3. у відпустці по догляду за дітьми.
Як беззаперечно вбачається із п. 33 наказу № 1182-П від 22.11.10р. інспектора відділу СМАП «Смільниця « ОСОБА_3. переведено на цю ж посаду інспектора у відділ «Шегині « з одночасним наданням йому з цього числа відпустки по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку. ( а.с.7-9). Зазначене повністю виключало можливість звільнення позивача цього ж дня з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України наказом № 1174-п від 22.11.10р. ( 5-6) , оскільки основні умови узгодженні наказом № 489 –П від 18.05.10р. про його прийняття на роботу ( а.с. 4) , а саме наявність посади інспектора ОСОБА_3. та перебування його у відпустці по догляду за дітьми збереглися. За таких обставин згідно із роз»ясненнями, що містяться п.19 названої вище Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р. працівник , який був незаконно звільнений до реорганізації , поновлюється на роботі на цьому ж підприємстві де збереглася займана ним посада. Судом правильно нараховано середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу позивача, й розмір такого відповідачем не оспорюється. .
В цьому зв»язку, доводи апеляційної скарги про дотримання відповідачем усіх вимог закону при звільненні позивача з роботи не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи.
Разом з тим, ухвалюючи рішення суд не звернув уваги, що згідно із правилами ст.11 ЦПК України розгляд справи повинен проводитися виключно у межах заявлених позовних вимог, й такими власне є вимога позивача ( а.с.77) про поновлення його на посаді інспектора відділу «Щегині «Західного територіального управління СМАП з 22.11.10р. на період перебування інспектора ОСОБА_3. у відпустці по догляду за дітьми.
Тому, рішення суду в цій частині вимог підлягає відповідній зміні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень « задоволити частково. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 14 липня 2011 року змінити, вказавши у його резолютивній частині , що ОСОБА_2 підлягає поновленню з 22.11.10р. на посаді інспектора відділу «Шегині»Західного територіального управління Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень « на період перебування інспектора ОСОБА_3. у відпустці по догляду за дітьми
В решті розглянутих вимог рішення районного суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення й може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді :