29.11.2011
Справа №22ц - 4611 Головуючий в І інстанції:
Склярська І.В.
Категорія: 34 Доповідач: Майданік В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року листопада місяця 29 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Орловської Н.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
Майданіка В.В.
при секретарі Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 05 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Херсонської міської ради, Управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради, відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", приватного підприємства "УМС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
14 червня 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Херсонської міської ради про відшкодування шкоди. Просила: відшкодувати за рахунок відповідача матеріальні збитки в сумі 19351грн.26коп. та моральну шкоду в сумі 40000грн.; зобов’язати відповідача поновити і привести у відповідність з вимогами норм, стандартів і правил у сфері теплопостачання систему опалення у квартирі і будинку в цілому, із зазначенням конкретного строку виконання робіт; зобов’язати відповідача змінити договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.
У подальшому позивачка змінила свої позовні вимоги й, посилаючись на те, що подачу теплоносія до будинку, в якому знаходиться належна їй квартира, здійснює ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" і що 01 листопада 2005 року між управлінням житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради та ПП "УМС" укладено договір на обслуговування житлових будинків та прибудинкової території, у тому числі зазначеного будинку, просила стягнути на її користь з Херсонської міської ради 14351грн.26коп. на відшкодування матеріальних збитків та 30000грн. моральної шкоди, стягнути з ВАТ "Херсонська теплоелектро-централь" на її користь матеріальні збитки в сумі 5000грн. та моральну шкоду в сумі 10000грн.; зобов’язати Херсонську міську раду внести відповідні зміни до договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території шляхом внесення до нього умов, викладених у її заяві від 19.04.2007 року; зобов’язати ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" укласти з нею договір про надання послуг із центрального опалення; виключити відповідачів Управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради та приватного підприємства "УМС" як сторін у цивільній справі.
У зв’язку із змінами позовних вимог до участі в справі як співвідповідача за клопотанням позивачки було залучено ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль". Крім того, суд залучив як співвідповідачів Управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради та ПП "УМС".
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 23.01.2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21.05.2009 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 11.05.2011 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди було скасовано і справу в цій частині було передано на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті судові рішення залишено без змін.
Оскаржуваним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 05.10.2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Херсонської міської ради та ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати і постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначила, що суд не звернув увагу на "Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок и теплових мереж", затверджені Головдерженергонаглядом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР 15 червня 1972 року, які були чинні до 14.02.2007 року. Згідно п.Э1-2-5 вказаних правил відповідальний за теплове господарство і особа відповідальна за технічний стан та безпечну експлуатацію теплоізолюючих установок і теплових мереж зобов’язані забезпечити надійну економічну та безпечну роботу тепловикористовуючих установок та теплових мереж. Крім того, вказала, що суд не звернув уваги на те, що згідно вказаних правил до здачі тепловикористовуючих установок до промислової експлуатації повинні проводитись усунення дефектів і несправності, встановлені приймаючою комісією. Вказала, що суд невірно дав оцінку положенням ст.6 Закону України "Про теплопостачання". Також зазначила, що суд не звернув уваги на п.21 типового договору про надання послуг з централізованого опалення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року №630 "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення". Згідно вищенаведених норм позивачка вважає, що саме теплопостачальна організація, в даному випадку ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", несе відповідальність за залиття її квартири і має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду. Вважає неправильними висновки суду про винність Управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради та ПП "УМС" в нанесенні їй шкоди, оскільки суд не врахував той факт, що позивачка і її донька є співвласниками квартири, а тому і співвласниками будинку. Внаслідок цього власник неприватизованої частини квартир, який є стороною в договорі №1299 про участь у затратах на утримання будинку і прибудинкової території, повинен був узгодити з ними усі питання, пов’язані з рішенням передати будинок у комунальну власність. Вказане право позивачки і її представника передбачено діючим на той час положеннями ст.113 ЦК України 1963 року. Крім того, вказала, що вина зазначених юридичних осіб не підтверджується матеріалами справи, оскільки і аварія, і укладення договорів, подібних договору №9 від 01.07.2005 року, на який послався суд, продовжуються на даний час. Також зазначила, що на підставі ст.5 Конституції України, ст.75 Закону України "Про місцеве самоврядування" вважає висновок суду про відсутність вини в завданні їй шкоди Херсонською міською радою неправильним, а остання повинна була приймати участь, як представник власника неприватизованої частини квартир, у витратах на утримання будинку. Вказала, що суд не звернув уваги на пояснення представника Херсонської міської ради та залучені ним до матеріалів справи титульні списки, з яких вбачається, що Херсонська міська рада на свій розсуд стала вирішувати, який будинок вона буде утримувати.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Згідно свідоцтву №1301 про право власності на житло від 06.01.1994 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.9).
З 1997 року будинок АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності міста.
Балансоутримувачем вказаного житлового будинку є управлінням житлового господарства виконкому Херсонської міської.
01.07.2005 року між управлінням житлового господарства виконкому Херсонської міської ради (Замовник), як балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, та приватним підприємством "УМС" (Виконавець) укладено договір №9 про обслуговування житлових будинків і прибудинкової території, за яким Замовник передав Виконавцю функції з утримання житлових будинків, їх обладнання та прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з власниками житлових приміщень (а.с.177-181).
Згідно копії акту комісії від 28.04.2006 року, затвердженого ПП "УМС", а також листу на адресу позивачки 25.03.2006 року о 15.30год. поступила заява про течу системи опалення в будинку АДРЕСА_1. Вказана теча виникла на врізці стояку у розводку, що знаходиться на горищі будинку (а.с.119, 126).
Внаслідок течі системи опалення квартирі ОСОБА_3 і ОСОБА_5 було завдано шкоду, яку позивачка ОСОБА_3 оцінила в 19351грн. 26коп., згідно наданого нею розрахунку (а.с.12).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відмовляючи в задоволені позову до Херсонської міської ради та ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", суд дійшов правильного висновку про відсутність їх вини у завданні шкоди майну ОСОБА_3 і ОСОБА_5 у вигляді залиття квартири, що їм належить.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.1 п.2 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно п.12 Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 (в редакції від 24 січня 2006 р. N 45, яка діяла під час завдання шкоди) (далі –Правил) балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків.
Згідно п.1.1, 2.2 вищевказаного договору про обслуговування житлових будинків і прибудинкової території №9 від 01.07.2005 року якісне виконання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій покладено саме на ПП "УМС", а не на Херсонську міську раду чи ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" або Управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради.
Крім того, за вказаним договором від 01.07.2005 року саме ПП "УМС" було зобов’язано відшкодовувати збитки, завдані майну, житловому приміщенню мешканців будинків внаслідок наявності недоліків у наданні послуг у розмірі і порядку згідно з чинним законодавством України та вимогами договору.
Вказане свідчить про вину ПП "УМС" у заподіянні майнової шкоди ОСОБА_3 і ОСОБА_5 у вигляді затоплення, належної їм квартири внаслідок течі на врізці стояку у розводку, що знаходиться на горищі будинку.
Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені належними доказами і висновків суду не спростовують.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що не можна погодитись з висновком суду, зазначеним в мотивувальній частині, щодо наявності винних дій Управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради (Управління) в частині неповного виконання ним покладених обов’язків.
При цьому враховуються положення п.12 вказаних вище Правил та зазначеного вище договору від 01.07.2005 року №9, за яким Управління передало функції з утримання житлових будинків, їх обладнання та прибудинкових територій до ПП "УМС".
Зважаючи на викладене, порушення судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судове рішення на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України необхідно змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок про неповне виконання Управлінням житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради покладених на нього обов’язків.
Отже, у відповідній частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 05 жовтня 2011 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок про неповне виконання Управлінням житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради покладених на нього обов’язків.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді: