Справа № 2 -160 2007 року

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

04 липня 2007 року                                         Віньковецьцький районний суд Хмельницької

області в складі:

головуючого - судді       ТРОХИМЧУКА О.О,

при секретарі             СІКОРСЬКІЙ В.О,

За участю прокурора      ТУЗА Ю.А,  адвоката

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Віньківці цивільну справу за позовом прокурора в інтересах Віньковецької селищної ради до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі- продажу нежилого приміщення та витребування нежилого приміщення з передачею його у власність Віньковецької селищної Ради,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся прокурор із позовом в інтересах Віньковецької селищної Ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежилого приміщення від 21 жовтня

2003         року.

В судовому засіданні прокурор уточнив позовні вимоги і ,  крім заявленої,  просить також витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_2  нежиле приміщення,  передавши його у власність Віньковецької селищної Ради відповідно до п.3  ст.  388 ЦК України.

В обгрунтування позовних вимог прокурор в судовому засіданні пояснив,  що ОСОБА_1,  працюючи на посаді селищного голови ,  достовірно знаючи,  що на сьомій сесії Віньковецької селищної Ради ,  яка відбулась 15 серпня 2003 року ,  не приймалось рішення про дачу дозволу виконкому на продаж нежилого приміщення ,  що в АДРЕСА_1,  підробив протокол сесії,  внісши завідомо неправдиві відомості про наявність такого рішення. На підставі даного протоколу він 21 жовтня 2003 року незаконно продав ОСОБА_2  дане приміщення за 2819 гривень. Крім цього,  при продажі даного приміщення був порушений порядок його продажу,  передбачений Законом України " Про приватизацію державного майна",  в частині опублікування списку об"єктів,  проведення аукціону,  конкурсу,  створення відповідних органів.

Представник Віньковецької селищної Ради вимоги прокурора підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав і пояснив,  що питання надання дозволу на продаж спірного приміщення виносилось на сесію Віньковецької селищної Ради . Під час сесії,  яка відбулась 15 серпня 2003 року,  дане питання обговорювалось і такий дозвіл був наданий шляхом голосування депутатами . Ніяких підробок в протоколі сесії він не робив.

Відповідач ОСОБА_2,  позовні вимоги не визнав і пояснив,  що звернувся із заявою до сесії Віньковецької селищної Ради про надання дозволу на купівлю нежилого приміщення ( колишня аптека ). На самій сесії присутній не був. Як проходило голосування - не знає. Лише пам"ятає,  що йому сказали представити листа із обласного КРУ про те,  що воно не заперечує щодо реалізації цього прииміщення,  так як на той час в цьому приміщенні знаходився КРВ у Віньковецькому районі. Такий лист він і представив в селищну Раду. 21 жовтня 2003 року нотаріусом була посвідчена угода купівлі ним у Віньковецькій селищній Раді даного приміщення,  після чого 26 лютого

2004         року він і зареєстрував дану угоду у Віньковецькому МКП " Інвентарбюро". При

цьому він ніяких протизаконних дій не вчиняв .

Допитавши сторони,  вивчивши матеріали справи,  суд знаходить,  що позов не підлягає задоволенню.

Згідно із ч.1  ст.  328 ЦК України право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом,  зокрема із правочинів. Судом встановлено,  що відповідно до рішення сьомої сесії четвертого скликання Віньковецької селищної Ради від 15 серпня

2003 року був наданий дозвіл виконкому селищної Ради провести продаж приміщення по вулиці Заславська, 2 ( бувша аптека ),  згідно експертної оцінки. Відповідно до  ст.  51 Закону україни " Про місцеве самоврядуванні в Україні" виконавчим органом селищної ради є виконавичй комітет. Згідно із  ст.  42 цього закону селищний голова забезпечує здійснення повноважень органів виконавчої влади. Таким чином ОСОБА_1 ,  як селищний голова,  на виконання рішення сесії,  яке на час розгляду даної справи ніким не скасоване,  провів відчуження нежилого приміщення ( колишня аптека ),  а ОСОБА_2,  як добросовісний набувач ,  придбав його . Саме з цих підстав суд знаходить неможливим витребування даного приміщення у ОСОБА_2 на підставі п.3 ч.1  ст.  388 ЦК України ,  оскільки майно ( нежиле приміщення ) вибуло із володіння власника ( селищної Ради ) з його волі,  тобто на підставі рішення сесії,  яке і на даний час є чинним.

Суд вважає безпідставними посилання прокурора на рішення в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1,  за  ст.  ст. 235 ч.3,   ст.  27 ч.1,   ст.  365 ч.1,  366 КК України,  оскільки в ході розгляду згаданої кримінальної справи питання про винуватість ОСОБА_1,  не досліджувалось.

Суд також не погоджується із посиланням позивачів на вимоги Закону України " Про приватизацію державного майна " як на підставу задоволення їх позову із слідуючих підстав.

Так,  у відповідності із ч.5 та 6  ст.  60 Закону України " Про місцеве самоврядуваня в Україні" органи місцевого самоврядування здійснюють правоможності щодо володіння,  користування та розпорядження об"єктами права комунальної власності ,  в тому числі можуть їх продавати та купувати. Доцільність ,  порядок ют умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною Радою.

Одним із виключних повноважень селищної Ради ( згідно із п. 30 ч.1  ст.  26 цього ж закону) є прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна. Відповідно до  ст.  4 Закону України " Про власність " ( 1991 р. ) власник на свій розсуд володіє,  користується і розпоряджається належним йому майном.

Таким чином,  селищна Рада сама визначає у який спосіб проводити відчуження комунального майна.

Аналізуючи таким чином зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку про безпідставність заявлених прокурором та підтриманих селищною Радою позовних вимог.

Керуючись  ст. 328, 346,  388 ЦК України (    ст. ст 26, 42, 51, 60 Закону України " Про

місцеве самоврядування в Україні",   ст.  ст.   ст.  ст.  10, 60, 212 ЦПК України,

РІШИВ:

В позові прокурора в інтересах Віньковецької селищної ради до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі- продажу нежилого приміщення та витребування нежилого приміщення з передачею його у власність Віньковецької селищної Ради відмовити,

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Хмельницької області через Віньковецькии районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.