16.09.2011

Справа 2-1649/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 вересня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Щербакова С.О.

при секретарі     - Стрекоченковій І.Л.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради в особі Фонду комунального майна про визнання права власності,

 В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача Севастопольської міської Ради в особі Фонду комунального майна, в якому просила суд визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1951 року зазначене домоволодіння було передане її рідній бабці ОСОБА_3 та дідусю ОСОБА_4, як працюючим колгоспу П. Осіпенко, де в подальшому вони були зареєстровані. У 2007 році, рішенням Качинської селищної Ради зазначений будинок визнаний безгоспним та прийнятий у комунальну власність з подальшим його продажем ОСОБА_3, відповідно до її заяви, однак у зв’язку з її смертю, у 2008 році, рішенням цієї Ради була надана згода на безоплатну передачу вищевказаного будинку позивачі ОСОБА_1 Після чого у 2009 році, позивач отримала технічний паспорт на будинок та акт прийому-передачі основних засобів від селищної Ради, згідно якого позивачу був переданий зазначений будинок. Однак, при зверненні до БТІ для можливості реєстрації права власності на будинок було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на нього, у зв’язку з чим, позивачка вимушена звернутися до суду. Також вказувала, що визнання права власності їй необхідно для належної реєстрації права власності у БТІ та можливістю у подальшому користуватися власністю.        

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача –Севастопольської міської Ради в особі Фонду комунального майна не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше, 22.07.2011 року надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій просив винести рішення на розсуд суду у відповідності з діючим законодавством.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Качинської селищної Ради від 23.08.2007 року за №8/9 житловий будинок АДРЕСА_1 визнано безгоспним та прийнятий у комунальну власність з подальшим його продажем ОСОБА_3.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 04.04.2008 року, рішенням Качинської селищної Ради від 25.12.2008 року за №867 була надана згода про безоплатну передачу їй вищевказаного будинку, при виконанні вимог, зазначених у рішенні, а саме необхідність замовлення технічної документації. Ця вимога нею виконана, та у 2009 році вона отримала технічний паспорт та акт прийому-передачі зазначеного будинку від 21.05.2009 року, згідно якого їй був переданий у безоплатну передачу зазначений будинок.

Згідно домової книги, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає у зазначеному будинку.  

Згідно відповіді КП «БТІ і ДРОНМ»СМР від 06.10.2009 року за №7876 на звернення ОСОБА_1 стосовно реєстрації права власності на вищевказаний будинок, їй було відмовлено з причин відсутності на нього правовстановлюючого документу.         

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що вказаний будинок фактично належить позивачу, оскільки рішенням Качинської селищної Ради та актом прийому-передачі був їй безоплатно переданий. Але на даний час відсутній правовстановлюючий документ на вищевказаний будинок, що перешкоджає позивачу у повній мірі розпоряджатися ним, та можливості його реєстрації в органах БТІ, тому суд вважає що позивач правомірно набув право власності на зазначений будинок.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. В даному випадку позивачка володіє, користується, але не має можливості розпорядитися своїм майном, а саме належним чином зареєструвати право власності в органах БТІ. Це її право підлягає захисту згідно ст.55 Конституції України, ст.4 ЦПК України.   

На підставі викладеного, керуючись ст. 204,210,317,328,334,392 ЦК України, ст.ст.10,11,74,169,209,212,214-215,224-226 ЦПК України,  суд, -   

В И Р І Ш И В:  

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.   

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі  через Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом десяти днів  з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                        /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                  С.О. Щербаков