Справа № 2-122/2008р.
РІШЕННЯ
іменем України
25.03.2008 р. Тиврівський райсуд Вінницької області
в складі : головуючого Мазурчака А.Г.
при секретарі Ліщишеній Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів ,-
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів, в якому вказує, що від зареєстрованого між сторонами шлюбу, який було розірвано 25.08.2004 року відділом РАЦС Тиврівського районного управління юстиції (актовий запис № 82) вони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., який після розірвання шлюбу залишилася проживати з нею.
Відповідач з моменту розірвання шлюбу участі у вихованні дитини не приймає, коштів на її утримання не надає, життям дитини не цікавиться, батьківського піклування про неї не виявляє, що згідно ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Разом з тим, згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, відповідно до ч.2 ст.166 СК особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов'язку щодо утримання дітей і тому, одночасно із позбавленням батьківських прав, суд на вимогу позивача може вирішити питання про стягнення аліментів на дітей.
Відповідач як батько малолітньої дитини зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття, однак даного обов'язку він не виконував, коштів на утримання сина добровільно не надавав і тому вона змушена була звернутись до суду за захистом прав своєї дитини.
Згідно виконавчого листа № 2-432/2004 від 24.06.2004р., виданого Тиврівським районним судом, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на її користь в розмірі 75 грн., щомісячно на утримання сина до досягнення ним повноліття. Однак від виконання вказаного рішення суду відповідач ухиляється, аліменти протягом тривалого часу не сплачує, допустив значну заборгованість по сплаті аліментів.
До того ж, вказаний розмір аліментів є значно меншим, ніж мінімальний розмір, встановлений ч.2 ст. 182 СК України. На її думку, відповідач повинен сплачувати аліменти в розмірі 200 грн. щомісячно на утримання сина. Така сума є максимально наближеною до мінімального розміру аліментів, встановленого законом. Окрім того, відповідач працює, а інших утриманців у нього немає, тому вказаний розмір аліментів не погіршить його матеріального становища.
Нею неодноразово робилися спроби залучити відповідача до виховання та утримання сина, однак, це не дало позитивного результату і тому вона вимушена звернутися до суду із даним позовом.
Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. та збільшити розмір аліментів, присуджених з відповідача на підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від в 24.06.2004р. № 2-432/2004 на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. з 75 грн. на 200 грн. щомісяця ; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги змінила : просила позбавити відповідача батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, присуджених рішенням Тиврівського райсуду від 24.06.2004 року і стягувати з відповідача 1/3 його доходів але не менше 30% прожиткового мінімуму як на дитину відповідного віку .
Відповідач змінені позовні вимоги визнав і пояснив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно свого сина, також не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини із всіх його доходів, а в судовому засіданні просив стягувати аліменти з нього в твердій грошовій сумі по 100 грн., оскільки на його утриманні перебуває дитина від другого шлюбу .
Представник органу опіки і піклування - ОСОБА_4 - вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3, оскільки він ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо її виховання та утримання.
Судом встановлено, що від зареєстрованого між сторонами шлюбу, який було розірвано 25.08.2004 року відділом РАЦС Тиврівського районного управління юстиції (актовий запис № 82), що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.5) вони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., що стверджується свідоцтвом про його народження (а.с.4). Хлопчик після розірвання шлюбу залишився проживати з позивачкою і знаходиться на її утриманні, що стверджується довідками Дзвониської сільської ради № 6 від 11.01.2008 р. (а.с.9) та № 5 від 11.01.2008 р. (а.с.10).
Відповідно до ст.150 СК України батьки дитини зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідач участі у вихованні дитини не приймає, коштів на її утримання не надає, життям дитини не цікавиться, батьківського піклування про неї не виявляє.
Відповідно до виконавчого листа № 2-432/2004 від 24.06.2004р., виданого Тиврівським районним судом, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки в розмірі 75 грн., щомісячно на утримання сина до досягнення ним повноліття (а.с.7). Однак від виконання вказаного у рішенні суду обов'язку відповідач ухиляється, аліменти протягом тривалого часу не сплачує, чим допустив заборгованість по сплаті аліментів на суму 3252,5 грн., що стверджується довідкою Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції (а.с.11).
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання позивачки від 11.01.2008 р. (а.с.8) вона проживає у власному будинку АДРЕСА_1. На її утриманні знаходиться малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. Відповідач протягом трьох років не приймає участі у вихованні хлопчика, аліменти не сплачує. В господарстві позивачки є одна коза, а також вона має 0,60 га присадибної ділянки. Позивачка працює листоношею в смт.Тиврів. Окрім заробітної плати інших доходів не має.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, позовні вимоги позивачки щодо позбавлення батьківських прав відповідача та зміну розміру та способу стягнення аліментів обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення повністю, оскільки відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання обов'язків щодо виховання та утримання дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав, а відповідач ухиляється від своїх обов'язків щодо виховання та утримання сина, аліменти не сплачує у зв'язку з чим ним допущено заборгованість на суму 3252,5 грн.
Відповідач має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н. від іншого шлюбу, що стверджується свідоцтвом про її народження (а.с.16), однак він є працездатним і це не звільняє його від обов'язку по утриманню сина ОСОБА_3.
До того ж, відповідно до ч.2 ст.166 СК особа та ч.4 ст. Закону України “Про охорону дитинства”, особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов'язку щодо утримання дітей і тому, одночасно із позбавленням батьківських прав, суд на вимогу позивача може вирішити питання про стягнення аліментів на дітей. Оскільки в даному випадку аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження вже були присуджені, тому суд вважає за необхідне задоволити вимоги позивачки про зміну способу та розміру стягнення аліментів.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача судових витрат, суд також вважає обґрунтованими і тому вважає за доцільне їх задоволити, оскільки відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачкою сплачено 8,5 грн. судового збору, що стверджується квитанцією (а.с.1) та 7,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що також стверджується квитанцією (а.с.2).
На підставі ст.ст.150, 164, 166, 180-183, 192 СК України, ст.12 Закону України “Про охорону дитинства”та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, -
вирішив:
Позов задоволити.
ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.
Змінити спосіб стягнення аліментів, присуджених рішенням Тиврівського районного суду від 24.06.2004 року, і стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження в розмірі 1/3 частини його доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину даного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до його повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 16 (шістнадцять) грн.
Виконавчий лист № 2-432/04 р., виданий на підставі рішення Тиврівського райсуду Вінницької області від 24.06.2004 року, повернути з ДВС у Тиврівському районі для приєднання до справи після завершення його виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одна ) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 (тридцять) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення в такому ж порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя : А.Г. Мазурчак