Справа № 2-425/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

16 листопада 2011 року          Зарічний районний суд м. Суми в складі

                                                  головуючого –судді Сидоренко А.П.

                                                  з участю секретаря  –Косухіної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»до ОСОБА_1 про  відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Позивач ПрАТ „Страхова компанія „ПЗУ Україна” звернувся з позовом до ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що  21 листопада 2007 року з ОСОБА_3  був укладений договір страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування автомобіля „Mitsubishi Pajero Sport”. 13 грудня 2007 року на 19 км. а/д Київ-Одеса трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля „Mercedes-Benz” під керуванням ОСОБА_1, якого постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10 січня 2008 року було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. 18 березня 2008 року позивач на підставі Страхового акту від 03 березня 2008 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із Звіту про оцінку автомобіля від 08 січня 2008 року здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 52331,49 грн., що становить 80% від суми страхового відшкодування. 07 квітня 2008 року позивач на підставі страхового акту від 01 квітня 2008 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив повне відшкодування на користь страхувальника в розмірі 13082,87 грн., загальна сума виплаченого страхового відшкодування становить 65414,36 грн. Посилаючись на те, що оскільки відповідача  було визнано винним у вчинення дорожньо-транспортної пригоди, просить стягнути з відповідача 40424 грн. 36 коп. як відшкодування шкоди, а також понесені судові витрати.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги визнали частково, зазначивши, що вимоги щодо стягнення з боку позивача можуть стосуватися матеріальної шкоди без урахування втрати товарної вартості автомобіля, а також ПДВ.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.     

Судом встановлено, що  13 грудня 2007 року о 18-30 год.  на 19 км. а/ш Київ-Одеса, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Мерседес-Бенс 1424, д/н НОМЕР_3, в правій смузі руху в напрямку м. Одеса не вибрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, не урахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з автомобілем Мітсубісі-Паджеро д.н. НОМЕР_4, який рухався попереду в попутньому напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Зарічного районного суду м. Суми від 10 січня 2008 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього  накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 19).

Автомобілем Мерседес-Бенс 1424 д/н НОМЕР_3 керував ОСОБА_1 на підставі довіреності на право керування вказаним транспортним засобом від 04 серпня 2007 року, виданої ОСОБА_4 (а.с. 85)

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю „Mitsubishi Pajero Sport” завдано механічні пошкодження.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 2878 від 16 серпня 2011 року вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля марки „Mitsubishi Pajero Sport 3.0і”, 2007 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4, внаслідок ДТП станом на 13 грудня 2007 року складає 48326,57 грн. (а.с.157-160).

Також судом встановлено, що 21 листопада 2007 року ОСОБА_3 було укладено з ВАТ „Страхова компанія” „ПЗУ Україна” договір страхування наземних транспортних засобів строком до 21 листопада 2008 року, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Mitsubishi Pajero Sport 3.0і”, 2007 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4 (а. с. 6-9).  

З  платіжного доручення №4291 від 07 квітня 2008 року та  довідки ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” від 21 липня 2010 року позивачем відшкодовано страхове відшкодування ОСОБА_3  в  розмірі 13082,87 грн. та 52331,49 грн. на ремонт  автомобіля (а.с. 52, 53).  

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.   

Згідно з правилами ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.   

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування за договором майнового страхування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.  

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров‘ю, майну третьої особи.

Згідно положень ст. ст. 12, 29 зазначеного Закону у зв‘язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов‘язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи порядок, визначений в Законі України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»щодо виплати страхового відшкодування без розмежування суми відшкодування та податку на додану вартість, відсутність  умов щодо виключення з вартості матеріального збитку суми податку на додану вартість у договорі обов’язкового страхування, заперечення відповідача щодо неправомірності включення до суми відшкодування податку на додану вартість є необґрунтованим.

Відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Виходячи також з того, що договором страхування, укладеним між ОСОБА_3 та позивачем АТ „Страхова компанія „ПЗУ Україна” 21 листопада 2007 року, не визначено обов’язку по відшкодуванню втрати товарної вартості, вказана сума не може бути включена до суми відшкодування шкоди.

Таким чином, з урахуванням сплати страховою компанією грошових коштів в розмірі ліміту відповідальності страховика у сумі 24990 грн., з відповідача підлягає стягненню матеріальний збиток в розмірі 14663 грн. 46 коп.

На підставі ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 146 грн. 63 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»14663 грн. 46 коп. в рахунок відшкодування шкоди та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 146 грн. 63 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                      А.П.Сидоренко