Справа № 2-462/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

29 листопада 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Сиротенко Г.  Г

при секретарі                              Лютій  О.  В.,

за участю

          представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сиромятнікова В.Ф.

третьої особи ОСОБА_3

представника третьої особи - служби у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації  Дніпропетровської області Пульчевої Н.Г.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Лозуватської сільської ради до ОСОБА_5, яка також дії в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, СГІРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа: Орган опіки та піклування Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання втратившими права користування гуртожитком та за зустрічним позовом  ОСОБА_5, яка дії в своїх інтересах та в інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, СГІРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, треті особи Служба у справах дітей Криворізького РДА в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Криворізької РДА Дніпропетровської області про захист житлових прав малолітніх дітей, визнання незаконним та скасування рішення виконкому Лозуватської сільської ради про видачу ордера на житло в гуртожитку ОСОБА_3, визнання дій СГІРФО Криворізького РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області щодо реєстрації у гуртожитку ОСОБА_3  незаконними, скасування реєстрації та зобов’язання зняти з реєстрації в гуртожитку ОСОБА_3, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, сектору СГІРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання втратившими права користування гуртожитком, уточнивши позов, зазначив, що територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області належить на праві комунальної власності гуртожиток, розташований в АДРЕСА_1. В зазначеному гуртожитку (без зазначення номеру кімнати) зареєстровані та проживали ОСОБА_5, з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. В березні 2003 року відповідач ОСОБА_5 звільнила кімнату разом зі своєю дочкою. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_5 народився син – ОСОБА_7, який був зареєстрований за місцем реєстрації матері у гуртожитку. Відповідач ОСОБА_5 в гуртожитку не проживає та не з’являється, сім років квартирою не користується, не утримує її в належному стані, не сплачує квартирну плату, постійно проживає в іншому місці, не цікавиться житлом. Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається житлове приміщення впродовж шести місяців. В разі відсутності особи понад встановлені строки у місці постійного проживання, така особа втрачає право користування житлом.

Позивач просить визнати відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування гуртожитком, зобов’язати сектор СГІРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області скасувати реєстрацію відповідачів, стягнути з ОСОБА_6 на користь позивача судові витрати.

ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, звернулася до суду із зустрічним позовом до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, сектору СГРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області  про захист житлових прав малолітніх дітей, визнання незаконним та скасування рішення виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про видачу ордера на житло, визнання дій СГІРФО Криворізького РВ щодо реєстрації ОСОБА_3 незаконними, скасування реєстрації та зобов’язання зняти з реєстрації. В обґрунтування зустрічного позову позивач зазначила, що в 1991 році в гуртожитку по вул.. Ватутіна с. Лозуватка Криворізького району її вітчиму ОСОБА_8 та її матері ОСОБА_9 було виділено дві кімнати, в яких вона проживала. ОСОБА_10 вибула з гуртожитку 06.02.2004 року. Станом на 28 квітня 2010 року  вона разом з дітьми зареєстрована в гуртожитку. В 2004 році у зв’язку з відсутністю тепла та води в гуртожитку тимчасово переїхала до помешкання батьків чоловіка, а ключі від помешкання передала  ОСОБА_11 для тимчасового перебування в належному їй помешканню у гуртожитку. З 2008 року вона не може отримати ключі від помешкання від ОСОБА_11 Рішенням виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району №105 від 24.07.2003 року ордер на її житло в гуртожитку по вул.. Ватутіна виданий ОСОБА_3, тим самим позбавивши її права на житло. Ордер видавався на підставі фактичного проживання громадян в кімнатах вказаного приміщення, однак фактичне місце проживання ОСОБА_3 було    квартира АДРЕСА_2. На черзі на отримання житла ОСОБА_3 не перебував.  Тому просить визнати нечинним з моменту вчинення, незаконним або таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили та скасувати рішення виконкому Лозуватської сільської ради №105 від 14.07.2003 року про видачу ордера на житло в гуртожитку по вул.. Ватутіна ОСОБА_3, визнати дії СГІРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо реєстрації у гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 незаконними, скасувати реєстрацію за вказаною адресою та зобов’язати зняти з реєстрації в гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_3

Представник позивача за основним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні позові вимоги основного позову підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував, вказуючи на те, що право користування гуртожитком ОСОБА_5 було похідним від права користування даним житлом її батьками, яким кімната в гуртожитку була надана в зв’язку з трудовими відносинами, що повністю відповідало нормам Житлового кодексу. З втратою права користування наймачем гуртожитку втрачають право користування члени сім’ї, які разом проживали. Реєстрація не дає право користування, так як таке право ЖК не передбачено, право самостійного наймача ОСОБА_5 не набувала.  Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів проживання ОСОБА_3 саме в тій кімнаті, в якій ОСОБА_5 проживала раніше.   

Представник відповідача за основним позовом Сиромятніков В.Ф. в судовому засіданні зустрічний позов просив задовольнити, заперечував проти задоволення основного позову, на підставах викладених в зустрічній позовній заяві.

Представник третьою особи – Служби у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Пульчева Н.Г. проти задоволення основного позову заперечувала, посилаючись на те, що в разі його задоволення будуть порушені житлові права малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7  

Третя особа ОСОБА_3 проти задоволення зустрічного позов заперечував, зазначаючи, що отримав кімнату АДРЕСА_3 в 2003 році на законних підставах, добросовісно користується приміщенням, зробив там ремонт, встановив опалення.

Представники відповідача СГІРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області правом на участь в судовому засіданні не скористалися, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

          Вислухавши сторони, давши оцінку доказам,  наданим сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги основного позову Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання втратившими права користування гуртожитком підлягають частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на праві комунальної власності належить гуртожиток, розташований АДРЕСА_1  (а.с.4)

Право власності за територіальною громадою в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на зазначений гуртожиток зареєстровано  19.08.2009 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно  КП ДОР «Криворізького бюро технічної інвентаризації» (а.с. 4).

ОСОБА_5 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована в гуртожитку по вул.. Ватутіна  в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 7), а також виписками з погосподарських книг  за період з 2001 року по 2005 рік (а.с. 155, 156).

          Згідно акту від 28 березня 2011 року депутата Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_5 проживала за адресою АДРЕСА_1, у 2003 році добровільно вивезла свої речі (а.с. 8).

          Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працював трактористом в радгоспі «Інгулецький», і в період роботи в 1991 році він разом з ОСОБА_10, з якою перебував на той час  у фактичних шлюбних відносинах, а пізніше зареєстрував шлюб, отримав кімнату в гуртожитку по вул.. Ватутіна в с. Лозуватка Криворізького району, разом з ними проживала дочка ОСОБА_10 -  ОСОБА_5 Ордер на приміщення їм не видавався, оскільки це не було передбачено діючими на той час нормами,  кімнати не мали номеру. В 1999 році він залишив гуртожиток   та переїхав в будинок матері, яка перебувала догляду. Дружина разом з дитиною залишилася проживати в гуртожитку, та через деякий час також переїхала до нього, а її донька залишилася в гуртожитку. Вони з дружиною  знялися з реєстрації в гуртожитку та прописалися в належному йому після смерті матері будинку. З роботи він звільнився за власним бажанням, однак в зв’язку з ліквідацією радгоспу. ОСОБА_5 залишилася проживати в гуртожитку, а в 2004 році в зв’язку з неналежним опаленням переїхала до батьків чоловік, так як мала малолітніх дітей. При цьому ОСОБА_5 передала ключі для тимчасового користування ОСОБА_11 .

          Аналогічні пояснення надала допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_13, яка пояснила, що в 1991 році вона разом з чоловіком ОСОБА_8 отримала кімнату в гуртожитку, працюючи в радгоспі Інгулецький. В 1999 році вони разом з чоловіком переїхали до його матері, а коли та померла, вона сама повернулася до гуртожитку та проживала там разом з донькою ОСОБА_5 В 2004 році до них звернулася ОСОБА_11, яка попросила, щоб вони дали їй квартиру. Так як в гуртожитку було холодно, вони погодилися віддати ключі ОСОБА_11, при цьому погодивши, що в разі потреби ОСОБА_11 негайно поверне ключі від квартири дочці . В 2004 році вона знялася з реєстрації в гуртожитку. Після того, як вони покинули квартиру комунальні платежі не сплачували.  

Відповідно до ст. 10 ЖК України, громадяни зобов’язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Згідно ст. 18 цього Кодексу управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

          Відповідно до ст.   127 цього ж Кодексу для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Згідно з ч.1 ст. 71 Житлового Кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.  

          Відповідно до ст.. 72 ЖК України в разі відсутності особи понад установлені строки в місці постійного проживання, така особа визнається такою, що втратила право користування житловим приміщенням в судовому порядку.

Згідно ст. 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв’язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв’язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Жиле приміщення є гуртожитком. Правила глави 4 ЖК України визначають призначення гуртожитків і які будинки можуть бути використанні під гуртожитки; порядок їх надання і користування жилим приміщенням, підстави та порядок виселення осіб із гуртожитків. Аналогічні положення закріплені в Примірному положенні про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів України від 03 червня 1986 року № 208.

Разом з тим, цими правилами не передбачений порядок і підстави визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації.

З урахуванням подібності правовідносин стосовно використання жилого приміщення в гуртожитках з правовідносинами, які регулюються загальними правилами ч.1 ст. 71 ЖК України, при відсутності осіб, які мають право користування приміщенням державного чи громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутнім права на користування жилим приміщенням на протязі 6-ти місяців підлягає застосуванню і при тимчасовій відсутності в гуртожитку осіб, яким в ньому надавалося у користування житлове приміщення за відсутності підстав для виселення.

Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 12 квітня 1985 року “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо), суд може продовжити пропущений  строк.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_5 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не проживають з 2003 року у гуртожитку по вул.. Ватутіна в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, квартирою не користується, не утримує її в належному стані, не сплачує квартирну плату  тому суд вважає за необхідне визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням – гуртожитком.

За змістом ст. 7 Закону України “Про свободу пересування вільний вибір місця проживання в Україні” однієї з підстав для зняття з реєстрації є позбавлення права користування жилим приміщенням.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_5 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 втратили право користування жилим приміщенням в гуртожитку АДРЕСА_1,    вони підлягає зняттю з реєстрації за цією адресою.

          Відповідно до рішення виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №105 від 24.07.2003 року « Про упорядкування житлового фонду переданого ТОВ «Інгулецьке» на баланс Лозуватської сільської ради», ОСОБА_3 наданий ордер на житло – кімнату АДРЕСА_3, як такому, що там проживає (а.с. 131).  Житло йому надано на підставі його особистої заяви від 04.02.2003 року, клопотання начальника Центрально-Міського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області №875 від 01.02.2003 року, та акту обстеження матеріально-побутових    умов від 04.02.2003 року ( а.с. 132-134).

Як зазначив представник відповідача за основин позовом, позивач тимчасово передала ключі від приміщення,  в якому зараз зареєстрований ОСОБА_3 його матері  ОСОБА_11. Однак,  згідно діючого Примірного положення про гуртожитки № 208, затвердженого 03.07.1986 року здача кімнат в гуртожитку в піднайом не допускається.   

Відповідно до ст.. 58 ЖК України ордер видається на вільне житлове приміщення.

Суд не приймає уваги ствердження позивача за зустрічним позовом  ОСОБА_5 про те, що вона не втратила права на проживання в спірній кімнаті у зв’язку з тим, що під час залишення спірної кімнати її батьками вона була повнолітньою, проживала там, а тому була наймачем цієї кімнати. Згідно ст. 127 ЖК України кімнати в гуртожитку надаються для тимчасового проживання. Після залишення гуртожитку наймачем, право на гуртожиток у дітей не залишається.   ОСОБА_5 не перебувала у трудових відносинах з власником гуртожитку, жиле приміщення їй не надавалось і не видавався спеціальний ордер на вселення в зазначене приміщення.

          Оскільки позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_5 не надано будь-яких доказів проживання ОСОБА_3 в тій кімнаті, в якій ОСОБА_5 проживала раніше, що рішенням виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №105 від 24.07.2003 року порушені її права та права її малолітніх дітей, її позов щодо визнання зазначеного рішення нечинним та його скасування, а також зобов’язання скасувати реєстрацію ОСОБА_3  не підлягає задоволенню.   

          Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позивачем при поданні позовної заяви було понесені судові витрати, то вони підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітніх дітей, а саме судовий збір в розмірі 17,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 37,00 грн.

На підставі ст. ст. 316, 317,  321, 386, 391, 405 ЦК України, ч.1 ст.71, 72   ЖК України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України  суд,  -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Лозуватської сільської ради до ОСОБА_5, яка також дії в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, СГІРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа: Орган опіки та піклування Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання втратившими права користування гуртожитком -  задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження такими, що втратили право користування гуртожитком, розташованим в АДРЕСА_1 .

Зобов’язати Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в гуртожитку, розташованому в АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 54,00 грн.  (п’ятдесят чотири грн..) в рахунок понесених судових витрат по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, яка дії в своїх інтересах та в інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, СГІРФО Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, треті особи Служба у справах дітей Криворізького РДА в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Криворізької РДА Дніпропетровської області про захист житлових прав малолітніх дітей, визнання незаконним та скасування рішення виконкому Лозуватської сільської ради про видачу ордера на житло в гуртожитку ОСОБА_3, визнання дій СГІРФО Криворізького РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області щодо реєстрації у гуртожитку ОСОБА_3  незаконними, скасування реєстрації та зобов’язання зняти з реєстрації в гуртожитку ОСОБА_3 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь в справі, однак не були присутні при оголошенні  рішення, апеляційна скарга подається  протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя:Г. Г. Сиротенко