донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.10.2006 р. справа №20/217
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Волкова Р.В., Запорощенка М.Д., |
при секретарі | Судова колегія змінена Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.06р. Шуть Д.Д. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Бібікова Т.І. - по Дов. №157-06 від 03.01.06р., |
від відповідача: | не з"явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецькі західні електричні мережі м.Ясинувата |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 29.08.2006 року |
по справі | №20/217 ( суддя Донець О.Є.) |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка в особі Донецьких західних електричних мереж м.Ясинувата |
до | Волноваського районого відділу УМВС України в Донецькій області м.Волноваха ( далі - Волноваський РВ УМВСУ) |
про | стягнення 22661грн.15коп. |
В С Т А Н О В И В:
У червні 2006 року відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” в особі Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата ( далі –Товариство) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Волноваського районного відділу УМВС України в Донецькій області м.Волноваха про стягнення 22661грн.15коп.
Позов вмотивовано тим, що відповідач не виконав своїх зобов”язань щодо проведення оплати за поставлену електроенергію за договором №91 від 01.12.03р. за період з жовтня 2004 року по лютий 2006року.
Заявою від 29.08.06р. позивач змінив позовні вимоги, зменшив розмір стягуваної суми до 15608грн.37коп. з посиланням на погашення решти суми відповідачем до звернення до суду з позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір №91 від 01.12.03р., акти прийому-передачі електричної енергії, рахунки на оплату, акт звірки розрахунків за активну електричну енергію, розрахунок суми позовних вимог, додатки № 5, 6 до Договору.
З посиланням на погашення боргу за розрахунковими документами відповідач просив у задоволені позову відмовити
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.08.06р. у справі №20/217, ухваленим суддею Донець О.Є., позов задоволено частково в сумі 1516грн.60коп., в решті позовних вимог відмовлено. Судовий акт вмотивовано посиланням на доведеність факту дебіторської заборгованості відповідача у розрахунках за спожиту електроенергію, що свідчить про невиконання відповідачем у повному обсязі договірних зобов”язань. Решта позовних вимог не обґрунтована позивачем належним чином відповідними доказами.
18.09.06р. Донецьким апеляційним господарським судом за апеляційної скаргою позивача порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Донецької області від 29.08.06р. у справі №20/217. Скаржник стверджує, що боржник визнав заборгованість, що виникла у 2002 –2004 роках, проте графік погашення боргу не складено, тому Товариство мало право при наявності цих двох умов віднести здійснені відповідачем поточні платежі на погашення заборгованості за ранній період, з посиланням на п.21 в додатку 5 договору.
В судовому засіданні скаржник висловився на підтримку апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Донецької області від 29.08.06р. у справі №20/217 змінити частково, достягнути з Волноваського районного відділу УМВС України в Донецькій області м.Волноваха суму боргу 14091грн.77коп.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь його представника у судове засідання апеляційної інстанції, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст..98 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчить повернення поштового повідомлення з відміткою про вручення йому поштового відправлення, додаткових документів чи клопотань на адресу суду на час розгляду справи не надійшло. Оскільки, суд апеляційної інстанції не визнав явку відповідача обов”язковою, Волноваський районний відділ УМВС України в Донецькій області м.Волноваха не скориставсь процесуальним правом щодо участі у судовому процесі і ця обставина не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги без його участі, судова колегія дійшла до висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній документами відповідно до ст..ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України.
Вислухавши пояснення присутнього повноважного представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції, обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, застосування норм матеріального та процесуального права, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством та Волноваським РВ УМВСУ 01.12.023р. укладено договір №91 щодо купівлі-продажу електричної енергії.
Відповідно до п.1 Договору постачальник електричної енергії ( Товариство) постачає електричну енергію споживачу (Волноваському РВ УМВСУ), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього Договору з додатками до Договору, що є невід’ємними частинами.
Тобто, між сторонами склалися зобов’язальні відносини щодо купівлі електроенергії та розрахунків за неї на підставі двостороннього договору.
На виконання п.1 вищевказаного договору відповідачем отримана продукція у вигляді електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі, розрахунками на оплату, актами звірок та не спростовується сторонами ( розділи 1,2,3,7 Договору, додаток №5). Порядок та форму розрахунків визначено за погодженням сторін у договорі.
У відповідності з умовами договору господарський суд дослідив надані відповідачем копії платіжних доручень про сплату електричної енергії, спожитої за Договором у період з жовтня 2004 р. по лютий 2006 р., які містять посилання на конкретні місяці споживання електричної енергії та на рахунки позивача щодо сплати електричної енергії, ці доручення дозволяють чітко визначити, за який період споживання електричної енергії сплачена та перерахована за дорученням сума, тобто в них споживачем чітко визначено призначення платежу.
З цього приводу господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність відповідачем виконання зобов”язання по оплаті за електроенергію за договором за визначений у позові проміжок часу і визначив решту заборгованості у сумі 1516грн.60коп., яку у примусовому порядку стягнено з боржника на користь стягувача.
На момент укладення зазначеного договору та здійснення господарської операції був чинним Цивільний кодекс України в редакції 18.07.63р.
Правове регулювання енергопостачання з 01.01.04р. регулюється Господарським кодексом України ( ст.ст.275-277), як окремий вид господарських договорів, та Цивільним кодексом України ( в редакції від 16.01.2003р.) ( ст..714).
Згідно прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04р. Законом України №435-ІУ від 16.01.03р. зокрема, зазначено, що до відносин, які виникли до набрання чинності положень цього Закону, його положення застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
З цього приводу оцінка господарських дій на здійснення угоди повинна оцінюватись відповідно Цивільним кодексом України в редакції 18.07.63р., а щодо дій та зобов’язань, права на захист –відповідно до норм нового Цивільного та Господарського кодексів України.
За змістом частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України ( в редакції від 16.01.03р.) та ст.174 Господарського кодексу України зобов’язання виникають з договору, або інших підстав. Законодавцем визначено, що кредитором є особа, на користь якої в силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити певну дію.
Згідно із ст.ст.509,526,527,598,599 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 198 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться і припиняються його виконанням.
Встановивши факт існування між сторонами зобов’язальних відносин щодо купівлі-продажу товару та розрахунків за неї на підставі двостороннього договору від 11.01.01р., наявність дій його учасників, спрямованих на його виконання ( постачання, отримання, здійснення часткової оплати) можна дійти висновку, що господарський суд дав правильну оцінку фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права.
Предметом розгляду справи є розрахунки за отриманий товар та підстави виникнення зобов’язань, причиною спору є визначення можливості кредитора на свій ризик та розсуд зараховувати поточні платежі дебітора на покриття заборгованості за попередні періоди.
В апеляційній скарзі скаржником не доведено жодного нового доказу, або доводу, який б спростовував висновки суду. Боржник може мати певну заборгованість за попередні періоди, що він також не спростовує, про те, це може бути предметом іншого судового спору.
Намагання скаржника надати своїм доводам перевагу над фактами і доказами, встановленими судом, та положенням чинного законодавства ґрунтується на помилковому їх тлумаченні. До цього ж, у порядку розрахунків за електроенергію ( додаток №5 договору у п.1, п.21) зазначено, що тільки у разі оформлення платіжних доручень у невідповідності із зазначеними положеннями та не узгодження графіку погашення боргу позивач мав змогу наполягати на своєму твердженні та зараховувати платежі за інші періоди, проте останнім наведені порушення споживачем не доведені.
Враховуючи викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду у рішенні від 29.08.06р. у справі №20/217, яке є законним та обґрунтованим, тому підстав для його скасування не вбачається.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 91-93,99,101-105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата на рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2006року у справі №20/217 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2006року у справі №20/217 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
За згодою присутнього повноважного представника позивача у судовому засіданні 17.10.06р. були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду.
Головуючий Старовойтова Г.Я.
Судді: Волков Р.В.
Запорощенко М.Д.
Надруковано: 7прим.
2. позивачу
1. відповідачу
1 у справу
2 ДАГС
1 ГСДО