РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М.,
Матвєєвої О.А., Маляренка А.В.,
Писаної Т.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля», треті особи: Вінницька регіональна філія ДП «Центр ДЗК», відділ Державного комітету земельних ресурсів у Крижопільському районі, про визнання правочину недійсним з моменту його укладення та скасування державної реєстрації, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 березня 2005 року він уклав з закритим акціонерним товариством «Продовольча компанія «Поділля», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля» договір оренди землі, згідно якого він передав в оренду належну йому земельну ділянку площею 2.11 га. Однак свою копію договору отримав лише восени 2010 року і виявив, що договір через недосягнення його сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі не є укладеним і права користування землею відповідачу не надає. Всупереч вимогам Закону України «Про оренду землі» відповідач до підписаного сторонами договору не долучив плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану та акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює її ідентифікацію, до договору не надав акта приймання-передачі предмету оренди.
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року, позов задоволено частково – витребувано у ЗАТ «ПК «Поділля» належну ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2,11 га та повернуто її ОСОБА_6 Зобов’язано Вінницьку регіональну філію ДП «Центр ДЗК» та відділ Держкомзему у Крижопільському районі скасувати державну реєстрацію договору оренди від 19 січня 2006 року за № 449.
У касаційній скарзі ПАТ «ПК «Поділля», пославшись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, порушило питання про скасування рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2011 року та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року і про ухвалення у справі нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та стосуватися, зокрема, питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судові рішення у справі ухвалено всупереч цим нормам.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки спірний договір не містить необхідної інформації про об’єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди землі, тому він є неукладеним. Таким чином, відповідач користується вказаною земельною ділянкою без достатніх правових підстав.
Однак, на думку колегії колегія суддів, таких висновків суди першої та апеляційної інстанцій дійшли з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом установлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,11 га, розташована в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області.
14 березня 2005 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ЗАТ «Продовольча компанія «Поділля» (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування вищевказану земельну ділянку для сільськогосподарського використання. Ця земельна ділянка належить позивачу на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 13 березня 2005 року.
Відповідно до пунктів 8, 9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від вартості земельної ділянки у грошовій або натуральній формі, що становить 412,55 грн, строк дії договору – 10 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Невід’ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об’єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 18 вказаного Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивача було спрямовано на укладання договору оренди.
До того ж відповідач протягом 2005 – 2010 років сплачував за вказаним договором орендну плату, а позивач її приймав, що свідчить про обізнаність позивача щодо існування орендних правовідносин між сторонами.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відсутність у договорі оренди схеми земельної ділянки, її кадастрового плану та акта визначення меж земельної ділянки в натурі, як однієї з істотних умов договору, є підставою для визнання такого договору неукладеним.
Однак до договору оренди земельної ділянки додано копію державного акта, при виготовленні, видачі та реєстрації якого було складено відповідні план та схему земельної ділянки, кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.
Наведене свідчить про те, що позивач та відповідач при укладенні договору оренди землі погодили всі істотні умови, у тому числі об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), що підтверджується пунктами 1, 2 договору оренди землі.
З урахуванням вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку, що оспорюваний договір оренди землі є неукладеним.
Крім цього, позивачем до ЗАТ «ПК «Поділля» заявлено позовні вимоги про витребування майна в порядку глави 83 ЦК України, оскільки земельну ділянку було передано відповідачу на виконання юридично неукладеного договору оренди, а також заявлено позовні вимоги до Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» та відділу Держкомзему в Крижопільському районі Вінницької області про скасування державної реєстрації спірного договору оренди.
Статтями 1212, 1213 ЦК України визначено загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, відповідно до яких особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Беручи до уваги те, що докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про виникнення у ЗАТ «ПК «Поділля» права користування спірною земельною ділянкою на відповідній правовій підставі, положення статей 1212, 1213 ЦК України у цьому випадку застосуванню не підлягають.
Крім цього, позовні вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди не можуть бути заявлені до Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» та відділу Держкомзему в Крижопільському районі Вінницької області, оскільки вони є третіми особами у справі та не є відповідачами.
Відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З урахуванням вказаного колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно задовольнили позовні вимоги ОСОБА_6 про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди, у зв’язку з чим, рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2011 року та ухвала апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 336, 341, ч. 2 ст. 344, ст. 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» задовольнити.
Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля», треті особи: Вінницька регіональна філія ДП «Центр ДЗК», відділ Державного комітету земельних ресурсів у Крижопільському районі, про визнання правочину недійсним з моменту його укладення та скасування державної реєстрації відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Т.О. Писана