Справа № 2-848- 2008 рік

                               РІШЕННЯ

                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 квітня 2008 року                 м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді  Алькової С.М., при секретарі                Золотих  Л.Н.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,

                               ВСТАНОВИВ:

     Відповідач при попередньому розгляді справи позов по суті та за обставинами визнав повністю, про що надав суду  письмову  заяву.

     Позивачка звернулася   до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем вони  знаходяться у зареєстрованому з 08 травня 1998 року, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження, з 2006 року  сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені, вони проживають окремо, між ними були втрачені почуття любові та поваги один до одного, вони  перестали розуміти один одного, і тому вони вирішили припинити шлюбні стосунки,  відновлювати сімейно-шлюбні відносини  вона наміру не має, просить шлюб розірвати.

     Відповідач при попередньому  розгляді справи позов визнав, надав суду заяву, в якій зазначив, що він позов визнає, не заперечує проти розірвання  шлюбу з позивачкою, та проти ухвалення  рішення  при попередньому розгляді справи.

При попередньому розгляді справи позивачка  підтримала свої позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення рішення при попередньому розгляді справи.

     Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ст.  ст. 130 ч.4  ЦПК України при визнанні позову ухвалюється  судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при попередньому розгляді справи.

Судом були досліджені  такі докази, надані позивачкою на підтвердження свого позову:

Свідоцтво про реєстрацію шлюбу, свідоцтво про народження дитини.   Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши докази,  суд вважає, що позов  підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу, актовий запис № 207 (а.с. 7), сторони дійсно заходяться у зареєстрованому шлюбі з 08 травня 1998 року.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с. 7).

З 2006 року сторони припинили сімейно-шлюбні відносини з тих причин, що між ними були втрачені почуття  любові, взаєморозуміння  та поваги один до одного,  з цього часу  вони  спільне господарство не ведуть, проживають окремо, на примирення  сторони не згодні, наполягають на розірванні  шлюбу.

Майнові  та аліментні питання вирішені сторонами  в добровільному

порядку. Син зі згоди відповідача після  розлучення залишиться проживати з позивачкою.

Відповідно до ст. 104  СК України  шлюб припиняється внаслідок

Його розірвання.

У відповідності  до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання  за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який  згідно ст. 112 ч.2 СК України  ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя  та збереження  шлюбу суперечить  інтересам одного з них.

Суд вважає, що збереження та відновлення  сім'ї сторін не можливо та не доцільно, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу сторін неможливе, і даний шлюб підлягає розірванню, а позовна заява задоволенню; витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС, належить стягнути  з відповідача.

Таким чином, визнання відповідачем позову не  суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 88 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд,

 ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований Дніпровським відділом РАГС м. Дніпродзержинська 08 травня 1998 року, актовий запис № 207, розірвати.

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу стягнути з відповідача державне мито на користь держави в сумі 17 грн., позивачку від сплати мита звільнити.

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

     Суддя:                                    С.М. Алькова