Справа №  1-389/11  

                                                              В И Р О К

                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

10 листопада 2011 року                                                                              м.  Коломия

               Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого – судді  Веселова В.М.

cекретаря      Максим’юк М.А.

прокурора     Данищука Д.М.

обвинуваченої  ОСОБА_1  

захисника обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Улан-Уде, Республіки Бурятія, Російської Федерації, громадянки України, освіта середня, розлученої, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1,раніше  не судимої,  у вчиненні злочину передбаченого ст.115 ч.1  КК України,-

                                                           ВСТАНОВИВ :

         Підсудна ОСОБА_1  вчинила умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, тобто вбивство громадянина ОСОБА_3

         Злочин нею було вчинено за таких обставин.

        14.07.2011  ОСОБА_3 перебував  у підсудної ОСОБА_1 в гостях. Разом вони прогулялись,зустріли спільного знайомого ОСОБА_5, з яким повернулись на квартиру до ОСОБА_1, де на кухні розпили  одну пляшку горілки , після чого ОСОБА_3 попрямував до кімнати спати, а ОСОБА_5 пішов додому.

         Зайшовши в кімнату та побачивши, що чоловік заснув на підлозі, підсудна ОСОБА_1 розпочала з ним сварку, вимагаючи, щоб той роздягнувся та ліг на ліжко,однак  ОСОБА_3 відмовився, почав ображати дружину нецензурними словами та наніс їй кілька ударів кулаком по спині. Будучи обуреною поведінкою колишнього чоловіка, ОСОБА_1 вирішила позбавити його життя, тобто вчинити його умисне вбивство. Підсудна ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх неправомірних дій, спрямованих на вчинення вбивства ОСОБА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли в процесі сварки, вибігла на кухню, схопила господарську сапу та, повернувшись в кімнату, нанесла нею ОСОБА_3. три удари по голові , від яких він впав на підлогу. В результаті нанесених ударів металева частина сапи відламалась,однак підсудна ОСОБА_1 продовжувала наносити  удари по голові та грудній клітці дерев’яною ручкою господарської сапи, від чого  дерев’яна ручка господарської сапи розламалась на три частини. В подальшому підсудна схопила з меблевої стінки ножиці та нанесла ними ОСОБА_3. один цілеспрямований удар в область грудної клітки зліва.

         Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_3 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення у вигляді відкритої черепно-лицевої травми із крововиливами під м’які мозкові оболонки, в шлуночки та речовину головного мозку; переломами кісток лицевого черепа (права вилична кістка та нижня щелепа); крововиливами в м’які тканини голови, рубаними і забійними ранами та саднами обличчя, проникаючого поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням третього ребра, лівої легені, що ускладнилось кровотечею в ліву плевральну порожнину, саден та синців в ділянці грудної клітки, саден в ділянці правої ключиці та шиї та перебувають у прямому причинному зв’язку із смертю потерпілого. Підсудна ОСОБА_1 нанесла потерпілому не менше 12 ударів. Після скоєного вбивства підсудна ОСОБА_1 з метою приховання слідів злочину помила від крові частини сапи, а також тіло ОСОБА_3. та переодягнула його в чисту сорочку, а закривавлену футболку викинула у смітник.

        Свою вину  в судовому засіданні підсудна  визнала в повному обсязі і пояснила,що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 18.00 год. до неї зайшов її бувший чоловік ОСОБА_3.З ним в неї були  недоброзичливі стосунки, оскільки  за її заявою щодо нього була порушена кримінальна справа і винесено вирок і він зобов’язаний був сплачувати аліменти, по яким мав великий борг. Однак, вона його впустила,а через деякий час разом з ним та з дітьми пішла прогулятись.  Близько 22.00 год. вони зустріли знайомого ОСОБА_5, після чого повернулись до неї додому, де розпили розпочату пляшку горілки ємністю 0.25л. Вона випила 50 грам, після цього  ОСОБА_5 пішов з квартири,а колишній чоловік – ОСОБА_3 залишився в неї у квартирі. Вона пішла в  кімнату до дітей спати, чоловік пішов іншу кімнату. Пізніше вона піднялась,зайшла в кімнату де був ОСОБА_3 і побачила,що він спить на підлозі. Вона розбудила його і попросила лягти на диван,однак він у відповідь почав її ображати  нецензурними словами і вдарив її декілька раз по спині. Це її розлютило і у відповідь вона також почала з ним сваритися,а потім побігла в коридор, взяла господарську сапу, якою нанесла ОСОБА_3  удар в голову, від чого він впав на підлогу. Потім вона ще декілька разів вдарила його сапою по голові, від чого металева частина сапи відламалась. Вона  нанесла ще один удар дерев’яною ручкою сапи по голові ОСОБА_3, від чого дерев’яна частина сапи  розламалася на три частини. Потім вона взяла ножниці з меблевої стінки і вдарила в груди ОСОБА_3 Після нанесених ударів ОСОБА_3 більше не підводився. Вона віднесла частини сапи на кухню та залишила в умивальнику, помила тіло чоловіка від крові та залишила лежати його на підлозі, оскільки подумала, що він відлежиться і піде геть. В подальшому вона пішла в кімнату до дітей та лягла спати. Зранку вона виявила, що чоловік помер, злякалась, але нікому нічого не говорила, а просто сиділа в квартирі. В обід до неї прийшов рідний брат чоловіка - ОСОБА_6, який викликав працівників міліції. Вказує,що  померлий часто знущався над нею та дітьми,що змусило її переїхати до матері, однак він і в подальшому турбував її та дітей,хоча матеріально не допомагав,мав великий борг по оплаті аліментів.

У вчиненому злочині підсудна кається,просить суворо не карати.

          Потерпілий в судове засідання на неодноразові виклики не з’являвся. Згідно представлених рапортів на виконання постанови про привід потерпілого, по місцю проживання потерпілий відсутній, веде бродяжницький спосіб життя,доставити його до суду неможливо.

           Вина підсудної  знайшла своє підтвердження в судовому засіданні  і її дії слід кваліфікувати за ст.115 ч.1 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вбивстві громадянина ОСОБА_3.

         При обранні міри покарання підсудній, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про  особу та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

         Обставиною, що обтяжує покарання підсудної суд вважає вчинення нею злочину в стані алкогольного сп’яніння.

         Обставини,що пом’якшують покарання підсудної суд визнає, її щире каяття , сприяння розкриттю злочину,вперше судиться, за місцем проживання  характеризується позитивно,на утриманні має трьох неповнолітніх дітей.    

         При винесенні вироку суд також враховує той факт,що померлий ОСОБА_3 був неодноразово судимий,останній раз  27 жовтня 2009 року вироком Коломийського міськрайонного суду за ст.185 ч.3 КК України засуджений до 240 годин громадських робіт,  7 лютого 2011 року вироком Коломийського міськрайонного суду за ст.164 ч.1 КК України засуджений до 120 годин громадських робіт. Померлий неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.ст.185,187 КУпАП, що свідчить про неоднозначність його поведінки в суспільстві та протиправну поведінку в сім’ї та побуті.          

         Враховуючи наявність зазначених декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, наявність в неї трьох неповнолітніх дітей, суд вважає,що при призначенні  покарання  до підсудної ОСОБА_1   слід застосувати ст.69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 115 ч.1  КК України.

           Речові докази в справі слід вирішити у відповідності до ст.81 КПК України.

           Керуючись ст.ст.323,324  КПК України,-

                                                              ЗАСУДИВ:

           ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні злочину,передбаченого ст.115 ч.1 КК України і,застосувавши ст.69 КК України,  призначити покарання – 4 (чотири) роки позбавлення волі.

         Строк відбування покарання ОСОБА_1  рахувати з 15 липня 2011 року з часу фактичного затримання. Міру запобіжного заходу – тримання під вартою – залишити без  змін до вступу вироку в законну силу.

         Стягнути з ОСОБА_1  на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Івано-Франківській області в УДК Івано-Франківської області код 25574765 МФО 836014 р/р 31255272210165  банк одержувач УДК Івано-Франківської області 4866 грн.  96 коп. за експертні послуги.

         Речові докази по справі – три уламки дерев’яних палиць,металева частина сапи,ножниці з ручками зеленого кольору,чоловіча футболка білого кольору,жіночий халат чорного кольору ,чоловіча футболка синього кольору,жіночий халат синього кольору,сорочка чорного кольору,чоловічі штани коричневого кольору,чоловічі труси синього кольору,мікрооб’єкти вилучені з обох рук потерпілого ОСОБА_3.,зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_1,витяжка та нитки стерильної марлі з піднігтьового вмісту ОСОБА_3 для ДНК аналізу,взірці волосся з лівої вискової,правої потиличної,тім’ячної та лобової ділянки голови трупа ОСОБА_3,виріз з плямою речовини бурого кольору та ватний тампон, 4 змива речовини з ватними тампонами,змиви на ватний тампон з лівої та правої руки ОСОБА_1,відрізок марлі з взірцями крові ОСОБА_1,сліди пальців рук розмірами 14х12 мм,15х10 мм,19х16мм,14х11 мм та 16х12 мм – знищити, DVD-R диск запису слідчих дій,протокол огляду місця події по АДРЕСА_1 від 15 липня та 16 липня 2011 року,протокол допиту підозрюваної ОСОБА_1 від 16 липня 2011 року,DVD-R диск з записом слідчої дії відтворення обстановки та обставин місця події з підозрюваною ОСОБА_1 від 16 липня 2011 року, які зберігаються при матеріалах справи – залишити в матеріалах справи.

        Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя                                                      Веселов  В.  М.