У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:
Головуючого: Пшонки М.П.
Суддів: Мазур Л.М. Писаної Т.О.
Макарчука М.А. Леванчука А.О.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору, іпотечного договору та договорів поруки,
за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до місцевого суду із зазначеним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_3 неналежно виконує свої зобов’язання за кредитним договором, в зв’язку з чим утворилась заборгованість в суму 427 055, 18 грн.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про припинення договорів поруки, посилаючись на те, що банк без їх згоди як поручителів, підняв відсоткову ставку за користування кредитом, а також змінив проведення розрахунків із системи диференційованої на ануїтетну, чим розширено коло зобов’язань за кредитним договором.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 53496, 53 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 427055, 18 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів поруки задоволено. Припинено дію договорів поруки № 1 та № 2, укладених 28 лютого 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки від 28 лютого 2006 року відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2011 року, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року в частині звернення стягнення на квартиру за АДРЕСА_1 скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог ПАТ «УкрСиббанк» про звернення стягнення на квартиру за АДРЕСА_1 відмовлено.
Виключено з рішення суду слова про визнання недійсним договорів поруки недійсними.
В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати рішення районного та апеляційного судів та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та на неправильним застосуванням норм матеріального права .
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно зі ч. 2 ст. 338 цього ж Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 та визнаючи припиненими договорів поруки № 1 та № 2 від 28 лютого 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» зазначеними відповідачами місцевий суд виходив із того, а апеляційний суд погодився з тим, що банк збільшивши розмір відсоткової ставки без їх згоди фактично збільшив розмір їх відповідальності що є підставою для припинення договору поруки.
Проте погодитися з таким висновком не можна з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (справа № 3-62г10, ) якщо умовами договору поруки передбачена можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в порядку визначеному кредитним договором в забезпечення якого надана порука, то підстави для її припинення, передбачені ч. 1 ст. 559 ЦК України, відсутні.
Розглядаючи справу суди попередніх інстанцій не врахували правові позиції Верховного Суду України і належним чином не перевірили доводи позивача про відсутність підстав для задоволення зустрічних вимог, оскільки договорами поруки передбачено можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в кредитній угоді.
Не відповідає вимогам ст.ст. 213-214 ЦПК України і рішення місцевого суду.
Так резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.
Зазначеним вимогам закону постановлене місцевим судом рішення не відповідає, а з його змісту не зрозуміло, чи суд визначив спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення боргу, чи визначив спосіб захисту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, чи обидва способи застосовано одночасно.
Оскільки порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору і ці порушення були допущені, як місцевим так і апеляційним судами, то рішення місцевого суду та рішення апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.П. Пшонка
Судді: Л.М. Мазур
М.А.Макарчук
Т.О. Писана
А.О. Леванчук