У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів Мазур Л.М., Макарчука М.А.,
Писаної Т.О., Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватної фірми «Будтехмонтаж» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів, за касаційною скаргою приватної фірми «Будтехмонтаж» на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2011 року та рішення Зарічного районного суду м. Суми,
в с т а н о в и л а:
У травні 2010 року приватна фірма «Будтехмонтаж» (далі - ПФ «Будтехмонтаж») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування позову зазначала, що 17 травня 2006 року з рахунку фірми безпідставно були перераховані кошти в розмірі 11 000 грн. та зараховані на банківський рахунок відповідача. Оскільки зазначені кошти відповідачем отримані без достатньої правової підстави, просила стягнути з ОСОБА_3 зазначені кошти, а також судові витрати.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2011 року, в задоволенні позовних вимог ПФ «Будтехмонтаж» про стягнення безпідставно отриманих коштів відмовлено; стягнуто з ПФ «Будтехмонтаж» на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 601 грн. 87 коп.
У касаційній скарзі ПФ «Будтехмонтаж» порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Вирішуючи справу по суті, суди вважали, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Проте погодитись із таким висновком судів не можна.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
В порушення правил, що визначені цією нормою суди не звернули належної уваги на вимоги, що були заявлені у справі, та не врахували того, що вирішення спорів між учасниками, які є юридичними особами та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності належить до компетенції господарських судів.
Так, при вирішенні справи судами встановлено, що у 2006 році між генеральним директором ПФ «Будтехмонтаж» Росіним Е.К. та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено в усній формі договір про виконання проектно - кошторисної документації на будівництво посиленої підпірної стінки по провулку 9-го Травня , 4 у м. Суми. На виконання цієї угоди приватним підприємцем ОСОБА_3 розроблена проектно- кошторисна документація на зазначене будівництво, а також підготовлено проект договору та акти виконаних робіт, які були передані для підписання генеральному директору ПФ «Будтехмонтаж», які ним так і не були підписані. В свою чергу, на виконання зазначеного договору ПФ «Будтехмонтаж» платіжним дорученням № 382 від 17 травня 2006 року перерахувала на рахунок ПП ОСОБА_3 11 000 грн. як оплату за виконану проектно-кошторисну документацію згідно рахунку № 7 від 17 травня 2006 року.
Однак, не визначившись у достатньому об’ємі із характером спірних правовідносин, суд першої інстанції, а також й апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, залишили поза увагою той факт, що учасниками цих правовідносин є юридична особа та фізична особа як суб’єкт підприємницької діяльності та в розумінні положень ст. 15 ЦПК України й ст. 1 ГПК України спір між ними підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 340 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.
За таких обставин ухвалені судове рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 205, 336, 340 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу приватної фірми «Будтехмонтаж» задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 березня 2011 року скасувати, провадження в справі за позовом приватної фірми «Будтехмонтаж» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: Л.М. Мазур
М.А. Макарчук
Т.О. Писана
Г.В. Юровська