У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Макарчука М.А., Маляренка А.В.,
Писаної Т.О., Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання правочинів дійсними та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 26 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 8 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2002 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5
В обґрунтування позову зазначала, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 9 жовтня 1990 року належав будинок АДРЕСА_1. У березні 2000 року її знайома ОСОБА_6 звернулася до неї з проханням закласти належний їй будинок для забезпечення зобов'язання по поверненню кредиту, який мала намір взяти. 30 березня 2000 року вона оформила доручення, яким уповноважила ОСОБА_6 продавати, обмінювати або закладати її будинок. 31 березня 2000 року ОСОБА_6, на підставі довіреності від 30 березня 2000 року, уклала договір купівлі-продажу житлового будинку з ОСОБА_4
Посилаючись на ст. ст. 56, 57 ЦК УРСР позивачка просила визнати довіреність від 30 березня 2000 року та договір купівлі-продажу від 31 березня 2000 року недійсними.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла, а тому до участі у справі залучено її правонаступника ОСОБА_5
У березні 2004 року ОСОБА_4 подав зустрічний позов про визнання довіреності від 30 березня 2000 року і договору купівлі-продажу від 31 березня 2000 року дійсними та виселення ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 29 листопада 2007 року, позов ОСОБА_3 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою колегії судді Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 вересня 2009 року касаційні скарги ОСОБА_4 та його представника на зазначені судові рішення відхилені; рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 червня 2007 року та ухвала апеляційного суду Луганської області від 29 листопада 2007 року залишені без змін.
У липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання правочинів дійсним та виселення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 26 липня 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 червня 2007 року відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 8 грудня 2010 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 26 липня 2010 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування судових ухвал та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 365 ЦПК України, чинного на час розгляду заяви, заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання.
Згідно із положеннями ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, які разом із розпискою надсилаються поштою рекомендованими листами із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною. Особи, які беруть участь у справі, можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що судові повістки, адресовані фізичним особам вручаються їм під розписку.
При повідомленні або виклику до суду телефонограмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку необхідною умовою є забезпечення фіксації такого повідомлення або виклику. Вважається недостатнім наявність у справі лише довідки секретаря судового засідання (чи іншої уповноваженої особи) про повідомлення особи, яка бере участь у справі, зокрема телефонограмою, так як слід забезпечити фіксацію такого повідомлення та його отримання. Підтвердженням цьому може служити наявність у справі відповідної телефонограми, яка за змістом відповідала б вимогам ст. 75 ЦПК України. Крім того, повинні міститися дані про особу, яка надіслала телефонограму, і детальні дані про особу, яка її прийняла та за яким телефоном. Зазначена телефонограма має бути зареєстрована в суді, а у справі має бути відповідний витяг із журналу телефонограм.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки.
У поданій касаційній скарзі заявник вказує, що його та його представника ОСОБА_7 не було належним чином повідомлено про розгляд 26 липня 2010 року справи у суді першої інстанції за поданою заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами та справа розглянута у їх відсутності, що підтверджено матеріалами справи. Будь-які докази про належне повідомлення заявника про день та час розгляду справи відповідно до вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України в матеріалах справи відсутні.
Ураховуючи викладене та наявну у матеріалах справи телефонограму про виклик ОСОБА_4 на 26 липня 2010 року до суду (а.с. 259), за відсутності відповідної реєстрації зазначеної телефонограми у суді та витягу із журналу телефонограм, не можна визнати підтвердженням належного повідомлення заявника про час та місце розгляду справи за поданою ним заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права уваги не звернув та безпідставно залишив без змін ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 26 липня 2010 року.
Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 26 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 8 грудня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: М.А. Макарчук
А.В. Маляренко
Т.О. Писана
Г.В. Юровська