Судове рішення #1912064

                        справа № 2- 466/08  

 

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. КІРОВОГРАДА

 

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                               І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                            

14 березня 2008 року                                                                      Кіровський районний суд

                                                                                                          міста Кіровограда

в складі: головуючого судді -                      Косцової І.П.,

                  при секретарі       -                     Панченко Л.А.                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2про визначення місця проживання неповнолітніх дітей,

зацікавлена особа- Управління освіти Кіровоградської міської ради, -

 

                                               В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ним.

            В обґрунтування позову зазначив, що відповідачка з початку січня 2007 року пішла з дому, залишила квартиру, родину, дітей і стала проживати з іншим чоловіком, зареєструвавши з ним шлюб.

            В теперішній час вони з відповідачкою в судовому порядку вирішують спори щодо проживання останньої в квартирі, про розподіл спільного майна подружжя тощо.

            Вирішуючи спірні питання, відповідачка вимагає вселення в квартиру її чоловіка ОСОБА_5, чим порушує інтереси дітей, які не бажають проживати з нею.

            Своєю поведінкою, а саме залишенням сім»ї до розірвання шлюбу, відповідачка створила для дітей умови, що негативно відобразились та вплинули на їх душевний стан та поведінку.

            В судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що метою подачі зазначеної позовної заяви  є захист майнових інтересів дітей, оскільки, вирішуючи питання про вселення теперішнього чоловіка в квартиру, відповідачка суттєво погіршить умови проживання дітей.

            Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, та пояснила, що вона дітей не залишала. Через нестерпні умови проживання з позивачем вона у квітні 2007 року  змушена була залишити його та сім»ю та змінити місце проживання. Оскільки в той час вона не мала можливості забезпечити дітей належними умовами проживання так як шукала квартиру для найму, вона пішла з дому сама. Проте жодного дня, за винятком періодів, коли перебувала у лікарні, вона не залишала дітей поза увагою - допомогала старшому сину здати вступні іспити до інституту, дотепер оплачує його навчання, контролює навчання молодшого сина, який навчається в тій школі, де вона працює, відвідує батьківськи збори, спілкується з дітьми, забезпечує їх одягом, взуттям на іншими необхідними речами. В свою чергу позивач постійно перешкоджав їй проживати в спільній квартирі, міняв замки на вхідних дверях, безпосередньо вихованням дітей не займається, що негативно вплинуло на їх поведінку та рівень навчання.

            Представник Управління освіти Кіровоградської міської ради в судовому засіданні зазначив, що за висновком служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді доцільним є визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 таОСОБА_3 з батьком.

            Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-466\08, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

            При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення.

            Частина друга зазначеної статті передбачає, що суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини.

            Судом встановлено, що неповнолітні діти на момент розгляду справи фактично проживають з батьком, відповідачка не оспорювала цього під час судових засідань, а, як з»ясувалося, в судовому порядку намагалась усунути перешкоди, створені позивачем у користуванні спільним житловим приміщенням.. Таким чином суд вважає, що в даному випадку взагалі відсутній предмет спору, оскільки діти і так проживають разом з батьком, спору щодо їх місця проживання фактично не існує.

            До того ж в судовому засіданні з»ясувалося, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 січня 2008 року  ОСОБА_2 вселено в квартиру АДРЕСА_1, тобто в квартиру, де проживає позивач разом з неповнолітніми дітьми, отже зазначена обставина також є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки в силу ст. 161 СК України з таким позовом до суду можуть звертатися лише батьки, які проживають окремо.

            Крім цього суд вважає, що позивач пред»явив даний позов, переслідуючи перш за все власні інтереси, які пов»язані з вирішенням матеріальних претензій до відповідачки, що ніяким чином не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

            Викликають сумнів у суду і доводи позивача про те, що відповідачка не займається вихованням дітей, адже зібрані по справі докази, в тому числі і пояснення самих дітей свідчать про те, що ОСОБА_2 постійно цікавиться та приймає активну участь у вихованні дітей, зокрема, оплачує навчання старшого сина ОСОБА_3 в Кіровоградському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ, відвідує батьківські збори у навчальному закладі, де навчається молодший син ОСОБА_4, допомогає дітям у навчанні, забезпечує їх необхідним одягом, взуттям.

            В силу ст. 161 СК України та ст.31 ЦК України суд вважає взагалі безпідставними вимоги позивача щодо визначення місця проживання з ним старшого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки хлопець не є малолітньою особою і має право самостійно вирішити, з ким із батьків він бажає проживати у випадку їх окремого проживання.

            За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги заявлені безпідставно, тому вони задоволенню не підлягають.

            Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

 

                                               В И Р І Ш И В :

            В задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2про визначення місця проживання неповнолітніх дітей - відмовити.

            Рішення може бути оскаржено до Кіровоградського апеляційного  суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня складення рішення в повному обсязі з послідуючою впродовж наступних двадцяти днів подачею апеляційної скарги.

 

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда                                                                                                                    І.П. Косцова.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація