У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, поданої представником – ОСОБА_3, на рішення Печерського районного строку м. Києва від 19 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа – Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Держави Україна в особі Державного казначейства України, мотивуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, інвалідом 3 групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком.

Однак, відповідно до Закону  України «Про держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107 - VI було змінено  статті 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих у наслідок аварії на Чорнобильській АЕС», чим було значно звужено зміст та обсяг прав та свобод позивача на отримання пенсійного забезпечення, зокрема, за цим Законом УПФУ нарахувало та почало сплачувати позивачу пенсію по інвалідності в розмірі 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та підвищення пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі 5,20 грн.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від   22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення підпункту 12, підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107 - VI, просить стягнути з Держави України в особі Державного казначейства України на підставі ст. 1175 ЦК України завдану йому матеріальну шкоду в сумі 96 791,66 гривень, що відповідає недоотриманій сумі пенсії та судові витрати по справі.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 липня            2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від        15 вересня 2011 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 порушує питання про скасування постановлених судових рішень та просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права .

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав .

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суди дійшли вірного висновку та правильно виходили з того, що законодавчо не врегульовано порядок відшкодування державою шкоди, завданої актами і діями, які в подальшому були визнані неконституційними і що позивачем не доведено факту спричинення матеріальної шкоди відповідачем законами, положення яких в подальшому були визнані неконституційними.

Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити представнику ОСОБА_2 – ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа – Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним, за касаційною скаргою на рішення Печерського районного строку м. Києва від 19 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року .

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                            М.П. Пшонка