У Х В А Л А
іменем україни
1 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І. Луспеника Д.Д. Червинської М.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Арселор Міталл Кривий Ріг» (далі – ВАТ «Арселор Міталл Кривий Ріг») про стягнення заробітної плати за час простою, виплату середньої заробітної плати та компенсацію за її затримку, зміну формулювання запису у трудовій книжці та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 січня 2011 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 5 липня 1991 року він працював у відповідача на посаді слюсара-ремонтника. У березні 2007 року у нього виявлено професійне захворювання, яке перешкоджає йому виконувати роботу. У зв’язку з чим подав до адміністрації товариства клопотання про перевід на легшу роботу. Працюючи за новим місцем роботи, він отримав меншу заробітну плату, ніж за попереднім місцем роботи, та дізнався, що в трудовій книжці вчинено невірний запис про перевід на іншу роботу, а не на легшу роботу, що визначено ст. 170 КЗпП України. У зв’язку із цим просив суд, з урахуванням поданих уточнень, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з 15 травня по 31 травня 2007 року за простой у розмірі 577 грн. 03 коп. та за два тижні після переведення на більш легку, але менш оплачувану роботу за період з 1 червня по 14 червня 2007 року у розмірі 443 грн. 56 коп. та компенсацію за затримку виплати середньої заробітної плати у розмірі 199 грн. 60 коп.; зобов’язати відповідача внести до його трудової книжки зміни та доповнення, а саме зробити запис за номером 15 /графа 1/ в графі № 3 – «Записи під номерами 12.12 А», 13 запис без номеру та 14 вважати недійсним»; зробити запис за номером 16 /графа 1/ в графі 3 запис/штамп/ про перейменування підприємства; зробити запис за номером 17 /графа 1/, а графу 3 викласти в такій редакції: переведений за станом здоров’я на більш легку низькооплачувану роботу охоронцем турбази «Мар’янівка» управління житлово-комунального господарства з збереженням попереднього середнього заробітку на протязі двох тижнів з моменту переводу на підставі ч. 2 ст. 172 КЗпП України; внести доповнення до розпорядчої частини розпорядження: «переведений за станом здоров’я на більш легку низькооплачувану роботу охоронцем турбази «Мар’янівка» управління житлово-комунального господарства з збереженням попереднього середнього заробітку на протязі двох тижнів з моменту переводу на підставі ч. 2 ст. 172 КЗпП України»; стягнути з відповідача на його користь 11 495 грн. для відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 січня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення коштів за період з 15 травня по 31 травня 2007 року та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 577 грн. 03 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, рішення апеляційного суду змінити.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 в межах її доводів, колегія суддів виходить із того, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність стягнення 577 грн. 03 коп. за простой не звини працівника і вірно погодився з висновком районного суду про відмову у задоволенні інших позовних вимог, оскілки вони є безпідставними.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2011 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник
М.Є. Червинська