У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 листопада 2011  року                       м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

суддів: Амеліна В.І.,   Карпенко С.О., Нагорняка В.А.,    

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом   публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Сведбанк» звернулося  до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору №Т010706-К/55 від 24 липня 2008 року, укладеного між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого по всіх правах та зобов’язаннях виступає ПАТ «Сведбнк»,  та товариством з обмеженою відповідальністю «Олеко Тел», банк надав боржнику кредитні кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 958 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитною лінією в розмірі 22 % річних, з кінцевим строком користування до 23.07.2009 року включно.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений 12.01.2009 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №32, відповідно до якого в іпотеку банку було передано майно, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме: нежиле приміщення  за адресою  АДРЕСА_1.

У зв’язку з неналежним виконанням ТОВ «Олеко Тел» зобов’язань за кредитним договором, банк просив стягнути з відповідача ОСОБА_1, як майнового поручителя, заборгованість в розмірі 1 237 586 грн. 16 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення за адресою  АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати по справі.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м Кіровограда від 15 березня 2011 року позов ПАТ «Сведбанк» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення за адресою  АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Сведбанк» відмовлено.

В касаційній скарзі ПАТ «Сведбанк»  просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції,   мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Сведбанк», суд апеляційної інстанції, дослідивши докази в справі й давши їм належну правову оцінку, дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»  у разі порушення основного зобов’язання та іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю і боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач ПАТ «Сведбанк» не довів належними та допустимими доказами, що до звернення з позовом до суду відповідачу направлялася письмова вимога про усунення порушення зобов’язань за кредитним договором, а також банком не надано доказів про наявність простроченої заборгованості, її розмір та термін порушення оплати відповідачем по кредитному договору.

 Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення   ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сведбанк»  відхилити.

Рішення  апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2011 року   залишити без зміни.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

  Судді:                                 В.І. Амелін

С.О. Карпенко

В.А. Нагорняк