29.09.2011 Справа № 2а/2570/4729/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді: Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну підготовку, -
В С Т А Н О В И В :
15.09.2011 року Чернігівський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) про стягнення витрат на професійну підготовку в розмірі 3923,24 грн., в тому числі: вартість професійного навчання – 2027,89 грн., матеріальна допомога в період професійного навчання – 1807,23 грн., витрати на медогляд – 88,18 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в період з 21.07.2010 року по 17.06.2011 року перебувала на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості та отримувала соціальні послуги і забезпечення, відповідно до статті 7 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". У відповідності до статті 24 Закону України «Про зайнятість населення» та на підставі особистої заяви відповідачки 16.09.2010 року ОСОБА_1 була направлена на професійне навчання, згідно укладеного договору від 27.09.2010 року № 83-10(03)-17 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівського центру професійно-технічної освіти» за професією (спеціальністю) «кухар», 3 розряд, строком з 27.09.2010 року по 20.05.2011 року. Після закінчення навчання ОСОБА_1 було видано направлення на роботу за отриманою під час навчання професією в дошкільний навчальний заклад № 64 управління освіти Чернігівської міської ради. Під час наступного відвідування центру зайнятості ОСОБА_1 повернула корінець направлення на роботу з відміткою про її відмову від запропонованої роботи. Чернігівський міський центр зайнятості звертався до відповідачки з пропозицією добровільно повернути кошти, однак відповідачкою в добровільному порядку сума заборгованості до Чернігівського міського центру зайнятості повернута не була.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 21.07.2010 року по 17.06.2011 року перебувала на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості та отримувала соціальні послуги і забезпечення, що підтверджується персональною карткою ОСОБА_1 (а.с. 7).
У відповідності до статті 24 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі – Закон № 803-XII) професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках: неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина; втрати здатності виконання роботи за попередньою професією; необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань; пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).
Частиною 2 статті 24 Закону № 803 –XII професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
На виконання вказаної норми, ОСОБА_1 на підставі її особистої заяви від 16.09.2010 року (а.с.8) була направлена на професійне навчання, згідно укладеного договору від 27.09.2010 року до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівського центру професійно-технічної освіти» за професією (спеціальністю) “кухар”, 3 розряд, строком з 27.09.2010 року по 20.05.2011 року (а.с.9).
Після закінчення навчання ОСОБА_1 було видано направлення на роботу за отриманою під час навчання професією в дошкільний навчальний заклад № 64 управління освіти Чернігівської міської ради (а.с.10).
Під час наступного відвідування центру зайнятості ОСОБА_1 повернула корінець направлення на роботу з відміткою про її відмову від запропонованої роботи (а.с.16).
Згідно пункту 3 статті 36 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку або підвищення кваліфікації.
Відповідно до пункту 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308, у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 3.1.2 договору від 27.09.2010 року №83-10(03)-07 (який підписаний відповідачем) передбачено, що у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання.
Відповідно до матеріалів справи, вартість отриманих ОСОБА_1 соціальних послуг та забезпечення за період з 21.07.2010 року по 17.06.2011 року склала 3923,24 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до ОСОБА_1 з пропозицією добровільно повернути суму витрат на професійну підготовку, про що направив на її адресу претензію від 10.08.2011 року № 05/3500 (а.с. 22), але на час звернення позивача до суду сума витрат відповідачкою перерахована не була.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.
Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37171300901002 в ГУДК у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) витрати на професійну підготовку в розмірі 3923 (три тисячі дев’ятсот двадцять три) грн. 24 коп.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст.185-186 КАС України.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.