У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:
Головуючого: Пшонки М.П.
Суддів: Маляренка А.В. Писаної Т.О.
Макарчука М.А. Юровської Г.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» про визнання дій незаконними, визнання незаконним наказу, скасування наказу,
за касаційною скаргою Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 5 квітня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду із зазначеним позовом мотивуючи вимоги тим, що наказом № 13-сп від 12 листопада 2010 року було скасовано допуск ОСОБА_3 до державної таємниці з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», та скасовано доплату в розмірі 10% за виконання робіт в умовах режимних обмежень. Підставою для скасування допуску стало отримання відповідачем нібито достовірних документальних відомостей про наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 23 зазначеного Закону, а саме-сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України. Наказ вважає необґрунтованим, оскільки ч. 2 ст. 26 Закону України « Про державну таємницю» встановлено, що скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливо у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених ст. 23 цього Закону, а також припинення громадянином діяльності, у зв’язку з якою йому було надано допуск, втрати громадянства України чи визнання його недієздатним. При цьому ст. 24 Закону встановлює процедуру перевірки громадян у зв’язку з допуском до державної таємниці - процедура здійснюється органами Служби безпеки України у місячний строк у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, для скасування допуску до державної таємниці є обов’язкова наявність підстав для такого скасування допуску, передбачених ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» і проведення обов’язкових заходів у вигляді процедури перевірки, що здійснюється органами Служби безпеки України про скасування допуску до державної таємниці, що передбачено ст. 24 Закону України «Про державну таємницю», а вказаного зроблено не було. Позивач зазначив , що наказ було видано 12 листопада 2010 року, а ознайомили його з наказом тільки 06 грудня 2010 року.
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Визнано, незаконним та скасовано наказ начальника Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» № 13-сп від 12 листопада 2010 року про скасування допуску до державної таємниці по формі № 3 ОСОБА_3 та скасування щомісячної надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 10%, визнавши дії щодо скасування допуску до державної таємниці незаконними.
Вирішено питання судових витрат.
У касаційній скарзі Державне підприємство «Феодосійський морський торгівельний порт» просить скасувати рішення районного та ухвалу апеляційного судів та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права .
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
Постановлені у справі судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 працює інженером мобілізаційного відділу Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт». Наказом відповідача від 12 листопада 2010 року йому було скасовано допуск до державної таємниці та доплату за виконання робіт в умовах режимних обмежень за відвідування іноземного судна та спілкування з його екіпажем.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, а апеляційний суд погодився, що відповідач не доказав належними докази протизаконну діяльність представників іноземної держави, активні дії позивача по сприянню такої та заподіяння шкоди інтересам національної безпеки.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки він зроблений без повного з’ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із змісту заявлених вимог вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом порушених на його думку трудових прав.
З огляду на те, що позивач мав доступ до державної таємниці, крім обов’язків за трудовим законодавством, він мав виконувати і обов’язки, встановлені ст. 28 Закону України «Про державну таємницю» і зокрема не допускати розголошення будь - яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України;
виконувати вимоги режиму секретності;
повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно - секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України;
додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Порядок організації і забезпечення режиму секретності в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях затверджено постановою КМ України № 1561 від 2 жовтня 2003 року.
Заперечуючи проти позову відповідач посилався як на порушення позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку, так і невиконання ним обов’язків щодо дотримання режиму секретності.
Розглядаючи справу, місцевий суд в супереч вимог, встановлених ч. 1 ст. 10 ЦПК України про здійснення судочинства на засадах змагальності, належним чином не перевірив заперечення відповідача проти позову та подані на їх підтвердження докази, не враховував положення зазначених норм права і не дав правову оцінку діям позивача з огляду на виконання ним своїх обов’язків та дотримання режиму секретності.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду, апеляційний суд не звернув уваги на доводи апеляційної скарги про те, що рішення місцевого суду ґрунтується на припущеннях та про неповне дослідження виготовленого оголошення і сам припустився таких же помилок.
Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки суди попередніх інстанцій в порушення ст.ст. 10, 213, 214 ЦПК України не повно з’ясували всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи і ці порушення були допущені місцевим та апеляційним судами, то рішення місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 квітня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до місцевого суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.П. Пшонка
Судді: А.В. Маляренко
М.А. Макарчук
Т.О. Писана
Г.В. Юровська